Psalms 44

För sångmästaren; av Koras söner; en sång.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

 Gud, med våra öron hava vi hört,      våra fäder hava förtäljt därom för oss:  om den gärning du gjorde i deras dagar,  i forntidens dagar.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

 Det var du som med din hand  utrotade hedningarna, men planterade dem;  du fördärvade andra folk, men dem lät du utbreda sig.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

 Ty icke med sitt svärd intogo de landet,  och deras egen arm gav dem icke seger,  utan din högra hand och din arm  och ditt ansiktes ljus, ty du hade behag till dem.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

 Du, densamme, är min konung, o Gud;  så tillsäg nu Jakob seger.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

 Med din hjälp kunna vi stöta ned våra ovänner  och i ditt namn förtrampa våra motståndare.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

 Ty icke på min båge förlitar jag mig,  och mitt svärd kan icke giva mig seger;

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

 nej, du giver oss seger över våra ovänner,  och dem som hata oss låter du komma på skam.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

 Gud lova vi alltid,  och ditt namn prisa vi evinnerligen.  Sela.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

 Och dock har du nu förkastat oss och låtit oss varda till blygd,  och du drager icke ut med våra härar.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

 Du låter oss vika tillbaka för ovånnen,  och de som hata oss taga sig byte.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

 Du låter oss bliva uppätna såsom får,  och bland hedningarna han du förstrött oss.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

 Du säljer ditt folk för ett ringa pris,  stor är icke den vinst du har gjort därpå.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

 Du låter oss bliva till smälek för våra grannar,  till spott och hån för dem som bo omkring oss.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

 Du gör oss till ett ordspråk bland hedningarna,  du låter folken skaka huvudet åt oss.

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

 Hela dagen är min smälek inför mig,  och blygsel höljer mitt ansikte,

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

 när jag hör smädarens och lastarens tal,  när jag ser fienden och den hämndgirige.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

 Allt detta har kommit över oss,  och vi hava dock icke förgätit dig,  ej heller svikit ditt förbund.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

 Våra hjärtan avföllo icke,  och våra steg veko ej av ifrån din väg,

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

 så att du därför har krossat oss i schakalers land  och övertäckt oss med dödsskugga.

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

 Om vi hade förgätit vår Guds namn  och uträckt våra händer till en främmande gud,

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

 månne icke Gud skulle hava utrannsakat det,  han som känner hjärtats lönnligheter?

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

 Nej, för din skull varda vi dödade hela dagen  och bliva aktade såsom slaktfår.

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

 Vakna upp; varför sover du, Herre?  Vakna, förkasta oss icke för alltid.

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

 Varför döljer du ditt ansikte  och förgäter vårt lidande och trångmål?

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

 Se, vår själ är nedböjd i stoftet,  vår kropp ligger nedtryckt till jorden. [ (Psalms 44:27)  Stå upp till vår hjälp,  och förlossa oss för din nåds skull. ]

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!