Luke 20

I stało się z onych dni dnia jednego, gdy uczył lud w kościele i kazał Ewangeliję, że nadeszli przedniejsi kapłani i nauczeni w Piśmie z starszymi,

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

I rzekli do niego, mówiąc: Powiedz nam, którą mocą to czynisz, albo kto jest ten, coć dał tę moc?

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

A on odpowiadając, rzekł do nich: Spytam i ja was o jednę rzecz, a powiedzcie mi:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

Chrzest Jana byłli z nieba, czyli z ludzi?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

A oni myślili sami w sobie, mówiąc: Jeźli powiemy, z nieba, rzecze: Czemużeście mu tedy nie wierzyli?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Jeźliż zasię rzeczemy, z ludzi, wszystek lud ukamionuje nas, ponieważ za pewne mają, że Jan jest prorokiem.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

I odpowiedzieli, że nie wiedzą, skąd by był.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

A Jezus im rzekł: I ja wam nie powiem, którą mocą to czynię.

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

I począł do ludu mówić to podobieństwo: Człowiek niektóry nasadził winnicę, i najął ją winiarzom, i odjechał precz na czas niemały.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

A czasu swego posłał sługę do onych winiarzy, aby mu dali z pożytku onej winnicy; ale oni winiarze ubiwszy go, odesłali próżnego.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

I posłał zasię drugiego sługę; ale oni i tego ubiwszy i zelżywszy, odesłali próżnego.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

I posłał zasię trzeciego; ale oni i tego zraniwszy, wyrzucili precz.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

A tak rzekł Pan onej winnicy: Cóż uczynię? poślę syna mego miłego, snać gdy tego ujrzą, zawstydzą się.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

Ale winiarze ujrzawszy go, rzekli między sobą, mówiąc: Tenci jest dziedzic; pójdźcie zabijmy go, aby nasze było dziedzictwo.

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

I wypchnąwszy go precz z winnicy, zabili. Cóż im tedy uczyni Pan onej winnicy?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Przyjdzie, a potraci one winiarze, a winnicę odda innym. Co oni usłyszawszy, rzekli: Nie daj tego Boże!

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

Lecz on spojrzawszy na nie, rzekł: Cóż tedy jest ono, co napisano: Kamień, który odrzucili budujący, ten się stał głową węgielną?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

Wszelki, który upadnie na ten kamień, roztrąci się, a na kogo by upadł, zetrze go.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

I starali się przedniejsi kapłani i nauczeni w Piśmie, jakoby nań ręce wrzucili onejże godziny, ale się ludu bali; albowiem poznali, iż przeciwko nim wyrzekł to podobieństwo.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

A tak podstrzegając go, posłali szpiegi, którzy zmyślali, jakoby byli sprawiedliwymi, aby go podchwycili w mowie jego, a potem aby go podali zwierzchności i w moc starościną.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

I pytali go, mówiąc: Nauczycielu! wiemy, że dobrze mówisz i uczysz, ani przyjmujesz osób; ale drogi Bożej w prawdzie uczysz.

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

Godzili się nam dać czynsz cesarzowi, czyli nie?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Ale on obaczywszy chytrość ich, rzekł do nich: Czemuż mię kusicie?

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

Ukażcie mi grosz; czyj ma obraz i napis? A odpowiadając rzekli: Cesarza.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

Zatem on im rzekł: Oddawajcież tedy, co jest cesarskiego, cesarzowi, a co jest Bożego, Bogu.

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

I nie mogli go podchwycić w mowie jego przed ludem, a zadziwiwszy się odpowiedzi jego, umilknęli.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

A przyszedłszy niektórzy z Saduceuszów, (którzy przeczą i mówią, iż nie masz zmartwychwstania), pytali go,

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

Mówiąc: Nauczycielu! Mojżesz nam napisał: Jeźliby komu brat umarł, mając żonę, a umarłby bez dziatek, aby brat jego pojął jego żonę, a wzbudził nasienie bratu swemu.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

Było tedy siedm braci, z których pierwszy pojąwszy żonę, umarł bez dziatek.

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

I pojął wtóry onę żonę, a umarł i ten bez dziatek.

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

Potem ją pojął i trzeci, także i oni wszyscy siedmiu, a nie zostawiwszy dziatek, pomarli.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

Po wszystkich też umarła i ona niewiasta.

А по всіх умерла й жінка.

Przetoż przy zmartwychwstaniu, któregoż z nich ona będzie żoną, ponieważ siedmiu ich miało ją za żonę?

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

Tedy odpowiadając, rzekł im Jezus: Synowie tego wieku żenią się i za mąż wydają.

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

Ale ci, którzy godni są, aby dostąpili onego wieku, i powstaną od umarłych, ani się żenić, ani za mąż dawać będą.

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

Albowiem umierać więcej nie będą mogli; bo będą równi Aniołom, będąc synami Bożymi, gdyż są synami zmartwychwstania.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

A iż umarli zmartwychwstaną, i Mojżesz pokazał przy onym krzaku, gdy zowie Pana Boga Bogiem Abrahamowym i Bogiem Izaakowym i Bogiem Jakóbowym.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

A Bógci nie jest Bogiem umarłych, ale żywych; bo jemu wszyscy żyją.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

Tedy odpowiadając niektórzy z nauczonych w Piśmie, rzekli: Nauczycielu! dobrześ powiedział.

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

I nie śmieli go więcej o nic pytać.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

I rzekł do nich: Jakoż powiadają, że Chrystus jest synem Dawidowym?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

A sam Dawid mówi w księgach Psalmów: Rzekł Pan Panu memu: Siądź po prawicy mojej

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

Aż położę nieprzyjacioły twoje podnóżkiem nóg twoich.

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

Ponieważ go tedy Dawid nazywa Panem, i jakoż jest synem jego?

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

A gdy słuchał wszystek lud, rzekł uczniom swoim:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

Strzeżcie się nauczonych w Piśmie, którzy chcą chodzić w szatach długich, i miłują pozdrawiania na rynkach i pierwsze stołki w bóżnicach, i pierwsze miejsca na wieczerzach;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

Którzy pożerają domy wdów, a to pod pokrywką długich modlitw: cić odniosą cięższy sąd.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!