Ecclesiastes 7

Lepsze jest imię dobre, niżeli maść wyborna; a dzień śmierci, niż dzień narodzenia.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Lepiej iść do domu żałoby, niż iść do domu biesiady, przeto, iż tam widzimy koniec każdego człowieka, a żyjący składa to do serca swego.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Lepszy jest smutek, niżeli śmiech; bo przez smutek twarzy naprawia się serce.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Serce mądrych w domu żałoby; ale serce głupich w domu wesela.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Lepiej jest słuchać gromienia mądrego, niżeli słuchać pieśni głupich.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Bo jaki jest trzask ciernia pod garncem, tak jest śmiech głupiego; i toć jest marność.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Zaiste ucisk przywodzi mądrego do szaleństwa, a dar zaślepia serce.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Lepsze jest dokończenie rzeczy, niżeli początek jej; lepszy jest człowiek cierpliwego ducha, niż ducha wyniosłego.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Nie bądź porywczy w duchu twym do gniewu; bo gniew w zanadrzyu głupich odpoczywa.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Nie mów: Cóż to jest, że dni pierwsze lepsze były, niż teraźniejsze? Bobyś się o tem nie mądrze pytał.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Dobra jest mądrość przy majętności,i jest pożteczna tym, którzy widzą słońce.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Albowiem pod cieniem mądrości, i pod cieniem srebra odpoczywa człowiek, a wszakże przedniejsza jest umiejętność mądrości; bo przynosi żywot tym, którzy ją mają.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Przypatrz się sprawie Bożej; bo któż może wyprostować, co on skrzywi?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

W dzień dobry zażywaj dobra, w dzień zły miej się na pieczy: boć ten uczynił Bóg przeciwko owemu, dlatego, aby nie doszedł człowiek tego, co nastanie po nim.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

Tom wszystko widział za dni marności mojej: Bywa sprawiedliwy, który ginie z sprawiedliwością swoją; także bywa niezbożnik, który długo żyje we złości swojej.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Nie bądź nazbyt sprawiedliwym, ani nazbyt mądrym; przeczżebyś miał do zguby przychodzić?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Nie bądź nader niepobożnym, ani nazbyt głupim; przeczżebyś miał umrzeć przed czasem swoim?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Dobra jest, abyś się owego trzymał, a tego się nie puszczał; kto się boi Boga, uchodzi tego wszystkiego.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Mądrość umacnia mądrego więcej, niżeli dziesięć książąt, którzy są w mieście.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Zaiste niemasz człowieka sprawiedliwego na ziemi, któryby czynił dobrze, a nie grzeszył.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Nie do wszystkich też słów, które mówią ludzie przykładaj serca twego; i niech cię to nie obchodzi, choćciby i sługa twój złorzeczył.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Boć wie serce twoje, żeś i ty częstokroć drugim złorzeczył.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Wszystkiegom tego doświadczył mądrością, i rzekłem: Będę mądrym; aleć się mądrość oddaliła odemnie.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

A co dalekiego, i co bardzo głębokiego jest, któż to znajdzie?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Wszystkom ja przeszedł myślą swoją, abym poznał i wybadał się, i wynalazł mądrość i rozum, a żebym poznał niezbożność, głupstwo, i błąd, i szaleństwo.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

I znalazłem rzecz gorzciejszą nad śmierć, to jest, taką niewiastę, której serce jest jako sieci i sidło, a ręce jej jako pęta. Kto się Bogu podoba, wolny będzie od niej; ale grzesznik będzie od niej pojmany.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

Otom to znalazł, (mówi kaznodzieja,) stosując jedno z drugiem, abym doszedł umiejętności.

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Czego zaś nad to szukała dusza moja, tedym nie znalazł. Męża jednego z tysiąca znalazłem; alem niewiasty między temi wszystkiemi nie znalazł.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

To tylko obacz, com znalazł, że stworzył Bóg człowieka dobrego; ale oni udali się za rozmaitemi myślami. Któż może z mądrym porównać? a kto może wyłożyć każdą rzecz?

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...