Job 4

Then Eliphaz the Temanite answered and said,

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

If we assay to commune with thee, wilt thou be grieved? but who can withhold himself from speaking?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

Behold, thou hast instructed many, and thou hast strengthened the weak hands.

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

Thy words have upholden him that was falling, and thou hast strengthened the feeble knees.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

But now it is come upon thee, and thou faintest; it toucheth thee, and thou art troubled.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

Is not this thy fear, thy confidence, thy hope, and the uprightness of thy ways?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

Remember, I pray thee, who ever perished, being innocent? or where were the righteous cut off?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

Even as I have seen, they that plow iniquity, and sow wickedness, reap the same.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

By the blast of God they perish, and by the breath of his nostrils are they consumed.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

The roaring of the lion, and the voice of the fierce lion, and the teeth of the young lions, are broken.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

The old lion perisheth for lack of prey, and the stout lion's whelps are scattered abroad.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

Now a thing was secretly brought to me, and mine ear received a little thereof.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

In thoughts from the visions of the night, when deep sleep falleth on men,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

Fear came upon me, and trembling, which made all my bones to shake.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

Then a spirit passed before my face; the hair of my flesh stood up:

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

It stood still, but I could not discern the form thereof: an image was before mine eyes, there was silence, and I heard a voice, saying,

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

Shall mortal man be more just than God? shall a man be more pure than his maker?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

Behold, he put no trust in his servants; and his angels he charged with folly:

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

How much less in them that dwell in houses of clay, whose foundation is in the dust, which are crushed before the moth?

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

They are destroyed from morning to evening: they perish for ever without any regarding it.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

Doth not their excellency which is in them go away? they die, even without wisdom.

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...