Job 3

After this opened Job his mouth, and cursed his day.

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

And Job spake, and said,

І Йов заговорив та й сказав:

Let the day perish wherein I was born, and the night in which it was said, There is a man child conceived.

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

Let that day be darkness; let not God regard it from above, neither let the light shine upon it.

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

Let darkness and the shadow of death stain it; let a cloud dwell upon it; let the blackness of the day terrify it.

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

As for that night, let darkness seize upon it; let it not be joined unto the days of the year, let it not come into the number of the months.

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

Lo, let that night be solitary, let no joyful voice come therein.

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

Let them curse it that curse the day, who are ready to raise up their mourning.

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

Let the stars of the twilight thereof be dark; let it look for light, but have none; neither let it see the dawning of the day:

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

Because it shut not up the doors of my mother's womb, nor hid sorrow from mine eyes.

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

Why died I not from the womb? why did I not give up the ghost when I came out of the belly?

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

Why did the knees prevent me? or why the breasts that I should suck?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

For now should I have lain still and been quiet, I should have slept: then had I been at rest,

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

With kings and counsellors of the earth, which built desolate places for themselves;

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

Or with princes that had gold, who filled their houses with silver:

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

Or as an hidden untimely birth I had not been; as infants which never saw light.

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

There the wicked cease from troubling; and there the weary be at rest.

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

There the prisoners rest together; they hear not the voice of the oppressor.

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

The small and great are there; and the servant is free from his master.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

Wherefore is light given to him that is in misery, and life unto the bitter in soul;

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

Which long for death, but it cometh not; and dig for it more than for hid treasures;

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

Which rejoice exceedingly, and are glad, when they can find the grave?

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

Why is light given to a man whose way is hid, and whom God hath hedged in?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

For my sighing cometh before I eat, and my roarings are poured out like the waters.

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

For the thing which I greatly feared is come upon me, and that which I was afraid of is come unto me.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

I was not in safety, neither had I rest, neither was I quiet; yet trouble came.

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...