Psalms 44

Al capo de’ musici. Dei figliuoli di Core. Cantico. O Dio, noi abbiamo udito coi nostri orecchi, i nostri padri ci hanno raccontato l’opera che compisti ai loro giorni, ai giorni antichi.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Tu con la tua mano scacciasti le nazioni e stabilisti i nostri padri; distruggesti dei popoli per estender loro.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Poiché essi non conquistarono il paese con la loro spada, né fu il loro braccio che li salvò, ma la tua destra, il tuo braccio, la luce del tuo volto, perché li gradivi.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Tu sei il mio re, o Dio, ordina la salvezza di Giacobbe!

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Con te noi abbatteremo i nostri nemici, nel tuo nome calpesteremo quelli che si levan contro a noi.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Poiché non è nel mio arco che io confido, e non è la mia spada che mi salverà;

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

ma sei tu che ci salvi dai nostri nemici e rendi confusi quelli che ci odiano.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

In Dio noi ci glorieremo, ogni giorno e celebreremo il tuo nome in perpetuo. Sela.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Ma ora ci hai reietti e coperti d’onta, e non esci più coi nostri eserciti.

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Tu ci fai voltar le spalle davanti al nemico, e quelli che ci odiano ci depredano.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Ci hai dati via come pecore da mangiare, e ci hai dispersi fra le nazioni.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Tu vendi il tuo popolo per un nulla, e non ti sei tenuto alto nel fissarne il prezzo.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Tu ci fai oggetto d’obbrobrio per i nostri vicini, di beffe e di scherno per quelli che ci stan d’intorno.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Tu ci rendi la favola delle nazioni, e i popoli scuotono il capo, quando si tratta di noi.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Tuttodì l’onta mia mi sta dinanzi, e la vergogna mi cuopre la faccia

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

all’udire chi mi vitupera e m’oltraggia, al vedere il nemico ed il vendicativo.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Tutto questo ci è avvenuto. Eppure non t’abbiam dimenticato e non siamo stati infedeli al tuo patto.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Il nostro cuore non si è rivolto indietro, e i nostri passi non si sono sviati dal tuo sentiero,

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

perché tu ci avessi a fiaccare cacciandoci in dimore di sciacalli, perché tu avessi a stender su noi l’ombra della morte.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Se avessimo dimenticato il nome del nostro Dio, e avessimo teso le mani verso un dio straniero,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Dio non l’avrebbe egli scoperto? Poich’egli conosce i segreti del cuore.

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Anzi è per cagion tua che siamo ogni dì messi a morte, e reputati come pecore da macello.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Risvegliati! Perché dormi, o Signore? Destati, non rigettarci in perpetuo!

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Perché nascondi la tua faccia e dimentichi la nostra afflizione e la nostra oppressione?

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Poiché l’anima nostra è abbattuta nella polvere; il nostro corpo aderisce alla terra.

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Lèvati in nostro aiuto, e liberaci, per amor della tua benignità.

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!