Job 6

Allora Giobbe rispose e disse:

А Йов відповів та й сказав:

"Ah, se il mio travaglio si pesasse, se le mie calamità si mettessero tutte insieme sulla bilancia!

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

Sarebbero trovati più pesanti che la sabbia del mare. Ecco perché le mie parole sono temerarie.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Ché le saette dell’Onnipotente mi trafiggono, lo spirito mio ne sugge il veleno; i terrori di Dio si schierano in battaglia contro me.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

L’asino salvatico raglia forse quand’ha l’erba davanti? mugghia forse il bue davanti alla pastura?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Si può egli mangiar ciò ch’è scipito e senza sale? c’è qualche gusto in un chiaro d’uovo?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

L’anima mia rifiuta di toccare una simil cosa, essa è per me come un cibo ripugnante.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Oh, m’avvenisse pur quello che chiedo, e mi desse Iddio quello che spero!

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Volesse pure Iddio schiacciarmi, stender la mano e tagliare il filo de’ miei giorni!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Sarebbe questo un conforto per me, esulterei nei dolori ch’egli non mi risparmia; giacché non ho rinnegato le parole del Santo.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Che è mai la mia forza perch’io speri ancora? Che fine m’aspetta perch’io sia paziente?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

La mia forza è essa forza di pietra? e la mia carne, carne di rame?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Non son io ridotto senza energia, e non m’è forse tolta ogni speranza di guarire?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Pietà deve l’amico a colui che soccombe, quand’anche abbandoni il timor dell’Onnipotente.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Ma i fratelli miei si son mostrati infidi come un torrente, come l’acqua di torrenti che passano.

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Il ghiaccio li rende torbidi, e la neve vi si scioglie;

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

ma passato il tempo delle piene, svaniscono; quando sentono il caldo, scompariscono dal loro luogo.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Le carovane che si dirigon là mutano strada, s’inoltran nel deserto, e vi periscono.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Le carovane di Tema li cercavan collo sguardo, i viandanti di Sceba ci contavan su,

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

ma furon delusi nella loro fiducia; giunti sul luogo, rimasero confusi.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Tali siete divenuti voi per me: vedete uno che fa orrore, e vi prende la paura.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

V’ho forse detto: "Datemi qualcosa" o "co’ vostri beni fate un donativo a favor mio",

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

o "liberatemi dalla stretta del nemico, o "scampatemi di man dei prepotenti"?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Ammaestratemi, e mi starò in silenzio; fatemi capire in che cosa ho errato.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Quanto sono efficaci le parole rette! Ma la vostra riprensione che vale?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Volete dunque biasimar delle parole? Ma le parole d’un disperato se le porta il vento!

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Voi sareste capaci di trar la sorte sull’orfano, e di contrattare il vostro amico!

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Ma pure vi piaccia di rivolgervi a guardarmi, e vedete s’io vi menta in faccia.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Mutate consiglio! Non vi sia in voi iniquità! Mutate consiglio, la mia giustizia sussiste.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

V’è qualche iniquità sulla mia lingua? Il mio palato non distingue più quel ch’è male?

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?