Ecclesiastes 7

Una buona reputazione val meglio dell’olio odorifero; e il giorno della morte, meglio del giorno della nascita.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

E’ meglio andare in una casa di duolo, che andare in una casa di convito; poiché là è la fine d’ogni uomo, e colui che vive vi porrà mente.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

La tristezza val meglio del riso; poiché quando il viso è mesto, il cuore diventa migliore.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Il cuore del savio è nella casa del duolo; ma il cuore degli stolti è nella casa della gioia.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Meglio vale udire la riprensione del savio, che udire la canzone degli stolti.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Poiché qual è lo scoppiettio de’ pruni sotto una pentola, tal è il riso dello stolto. Anche questo è vanità.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Certo, l’oppressione rende insensato il savio, e il dono fa perdere il senno.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Meglio vale la fine d’una cosa, che il suo principio; e lo spirito paziente val meglio dello spirito altero.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Non t’affrettare a irritarti nello spirito tuo, perché l’irritazione riposa in seno agli stolti.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Non dire: "Come mai i giorni di prima eran migliori di questi?" poiché non è per sapienza che tu chiederesti questo.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

La sapienza è buona quanto un’eredità, e anche di più, per quelli che vedono il sole.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Poiché la sapienza offre un riparo, come l’offre il danaro; ma l’eccellenza della scienza sta in questo, che la sapienza fa vivere quelli che la possiedono.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Considera l’opera di Dio; chi potrà raddrizzare ciò che egli ha ricurvo?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Nel giorno della prosperità godi del bene, e nel giorno dell’avversità rifletti. Dio ha fatto l’uno come l’altro, affinché l’uomo non scopra nulla di ciò che sarà dopo di lui.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

Io ho veduto tutto questo nei giorni della mia vanità. V’è tal giusto che perisce per la sua giustizia, e v’è tal empio che prolunga la sua vita con la sua malvagità.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Non esser troppo giusto, e non ti far savio oltremisura; perché ti distruggeresti?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Non esser troppo empio, né essere stolto; perché morresti tu prima del tempo?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

E’ bene che tu t’attenga fermamente a questo, e che tu non ritragga la mano da quello; poiché chi teme Iddio evita tutte queste cose.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

La sapienza dà al savio più forza che non facciano dieci capi in una città.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Certo, non v’è sulla terra alcun uomo giusto che faccia il bene e non pecchi mai.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Non porre dunque mente a tutte le parole che si dicono, per non sentirti maledire dal tuo servo;

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

poiché il tuo cuore sa che sovente anche tu hai maledetto altri.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Io ho esaminato tutto questo con sapienza. Ho detto: "Voglio acquistare sapienza"; ma la sapienza è rimasta lungi da me.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Una cosa ch’è tanto lontana e tanto profonda chi la potrà trovare?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Io mi sono applicato nel cuor mio a riflettere, a investigare, a cercare la sapienza e la ragion delle cose, e a riconoscere che l’empietà è una follia e la stoltezza una pazzia;

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

e ho trovato una cosa più amara della morte: la donna ch’è tutta tranelli, il cui cuore non è altro che reti, e le cui mani sono catene; colui ch’è gradito a Dio le sfugge, ma il peccatore riman preso da lei.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

Ecco, questo ho trovato, dice l’Ecclesiaste, dopo aver esaminato le cose una ad una per afferrarne la ragione;

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

ecco quello che l’anima mia cerca ancora, senza ch’io l’abbia trovato: un uomo fra mille, l’ho trovato, ma una donna fra tutte, non l’ho trovata.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

Questo soltanto ho trovato: che Dio ha fatto l’uomo retto, ma gli uomini hanno cercato molti sotterfugi.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...