Psalms 102

A nyomorultnak imádsága, a mikor eleped és kiönti panaszát az Úr elé.

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

Uram, hallgasd meg az én imádságomat, és kiáltásom jusson te hozzád!

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Ne rejtsd el a te orczádat tőlem; mikor szorongatnak engem, hajtsd hozzám a te füledet; mikor kiáltok, hamar hallgass meg engem!

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Mert elenyésznek az én napjaim, mint a füst, és csontjaim, mint valami tűzhely, üszkösök.

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Letaroltatott és megszáradt, mint a fű az én szívem; még kenyerem megevéséről is elfelejtkezem.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Nyögésemnek szavától csontom a húsomhoz ragadt.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Hasonló vagyok a pusztai pelikánhoz; olyanná lettem, mint a bagoly a romokon.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Virrasztok és olyan vagyok, mint a magános madár a háztetőn.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Minden napon gyaláznak engem ellenségeim, csúfolóim esküsznek én reám.

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Bizony a port eszem kenyér gyanánt, és italomat könyekkel vegyítem,

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

A te felindulásod és búsulásod miatt; mert felemeltél engem és földhöz vertél engem.

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

Napjaim olyanok, mint a megnyúlt árnyék; magam pedig, mint a fű, megszáradtam.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

De te Uram örökké megmaradsz, és a te emlékezeted nemzetségről nemzetségre *áll.*

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Te kelj fel, könyörülj a Sionon! Mert ideje, hogy könyörülj rajta, mert eljött a megszabott idő.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Mert kedvelik a te szolgáid annak köveit, és a porát is kímélik.

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

És félik a népek az Úrnak nevét, és e földnek minden királya a te dicsőségedet;

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Mivelhogy az Úr megépítette a Siont, megláttatta magát az ő dicsőségében.

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

Oda fordult a gyámoltalanok imádsága felé, és azoknak imádságát meg nem útálta.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Irattassék meg ez a következő nemzedéknek, és a teremtendő nép dicsérni fogja az Urat.

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Mert alátekintett az ő szentségének magaslatáról; a mennyekből a földre nézett le az Úr.

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Hogy meghallja a fogolynak nyögését, *és* hogy feloldozza a halálnak fiait.

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

Hogy hirdessék a Sionon az Úrnak nevét, és az ő dicséretét Jeruzsálemben.

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

Mikor egybegyűlnek a népek mindnyájan, és az országok, hogy szolgáljanak az Úrnak.

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

Megsanyargatta az én erőmet ez útban, megrövidítette napjaimat.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Ezt mondám: Én Istenem! Ne vígy el engem az én napjaimnak felén; a te esztendeid nemzedékek nemzedékéig *tartanak.*

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Régente fundáltad a földet, s az egek is a te kezednek munkája.

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Azok elvesznek, de te megmaradsz; mindazok elavulnak, mint a ruha; mint az öltözetet, elváltoztatod azokat, és elváltoznak.

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

De te ugyanaz vagy, és a te esztendeid el nem fogynak. * (Psalms 102:29) A te szolgáidnak fiai megmaradnak, és az ő magvok erősen megáll előtted. *

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!