Proverbs 1

1:1

משלי שלמה בן דוד מלך ישראל׃

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

1:2

לדעת חכמה ומוסר להבין אמרי בינה׃

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

1:3

לקחת מוסר השכל צדק ומשפט ומישרים׃

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

1:4

לתת לפתאים ערמה לנער דעת ומזמה׃

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

1:5

ישמע חכם ויוסף לקח ונבון תחבלות יקנה׃

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

1:6

להבין משל ומליצה דברי חכמים וחידתם׃

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

1:7

יראת יהוה ראשית דעת חכמה ומוסר אוילים בזו׃

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

1:8

שמע בני מוסר אביך ואל תטש תורת אמך׃

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

1:9

כי לוית חן הם לראשך וענקים לגרגרתיך׃

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

1:10

בני אם יפתוך חטאים אל תבא׃

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

1:11

אם יאמרו לכה אתנו נארבה לדם נצפנה לנקי חנם׃

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

1:12

נבלעם כשאול חיים ותמימים כיורדי בור׃

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

1:13

כל הון יקר נמצא נמלא בתינו שלל׃

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

1:14

גורלך תפיל בתוכנו כיס אחד יהיה לכלנו׃

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

1:15

בני אל תלך בדרך אתם מנע רגלך מנתיבתם׃

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

1:16

כי רגליהם לרע ירוצו וימהרו לשפך דם׃

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

1:17

כי חנם מזרה הרשת בעיני כל בעל כנף׃

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

1:18

והם לדמם יארבו יצפנו לנפשתם׃

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

1:19

כן ארחות כל בצע בצע את נפש בעליו יקח׃

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

1:20

חכמות בחוץ תרנה ברחבות תתן קולה׃

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

1:21

בראש המיות תקרא בפתחי שערים בעיר אמריה תאמר׃

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

1:22

עד מתי פתים תאהבו פתי ולצים לצון חמדו להם וכסילים ישנאו דעת׃

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

1:23

תשובו לתוכחתי הנה אביעה לכם רוחי אודיעה דברי אתכם׃

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

1:24

יען קראתי ותמאנו נטיתי ידי ואין מקשיב׃

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

1:25

ותפרעו כל עצתי ותוכחתי לא אביתם׃

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

1:26

גם אני באידכם אשחק אלעג בבא פחדכם׃

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

1:27

בבא כשאוה פחדכם ואידכם כסופה יאתה בבא עליכם צרה וצוקה׃

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

1:28

אז יקראנני ולא אענה ישחרנני ולא ימצאנני׃

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

1:29

תחת כי שנאו דעת ויראת יהוה לא בחרו׃

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

1:30

לא אבו לעצתי נאצו כל תוכחתי׃

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

1:31

ויאכלו מפרי דרכם וממעצתיהם ישבעו׃

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

1:32

כי משובת פתים תהרגם ושלות כסילים תאבדם׃

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

1:33

ושמע לי ישכן בטח ושאנן מפחד רעה׃

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!