Luke 20

Und es geschah an einem der Tage, als er das Volk im Tempel lehrte und das Evangelium verkündigte, da traten die Hohenpriester und die Schriftgelehrten mit den Ältesten herzu

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

und sprachen zu ihm und sagten: Sage uns, in welchem Recht tust du diese Dinge? oder wer ist es, der dir dieses Recht gegeben hat?

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

Er aber antwortete und sprach zu ihnen: Auch ich will euch ein Wort fragen, und saget mir:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

Die Taufe Johannes’, war sie vom Himmel oder von Menschen?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

Sie aber überlegten miteinander und sprachen: Wenn wir sagen: vom Himmel, so wird er sagen: Warum habt ihr ihm nicht geglaubt?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Wenn wir aber sagen: von Menschen, so wird das ganze Volk uns steinigen, denn es ist überzeugt, daß Johannes ein Prophet ist.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

Und sie antworteten, sie wüßten nicht, woher.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

Und Jesus sprach zu ihnen: So sage auch ich euch nicht, in welchem Recht ich diese Dinge tue.

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

Er fing aber an, zu dem Volke dieses Gleichnis zu sagen: Ein Mensch pflanzte einen Weinberg und verdingte ihn an Weingärtner und reiste für lange Zeit außer Landes.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

Und zur bestimmten Zeit sandte er einen Knecht zu den Weingärtnern, auf daß sie ihm von der Frucht des Weinbergs gäben; die Weingärtner aber schlugen ihn und schickten ihn leer fort.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

Und er fuhr fort und sandte einen anderen Knecht sie aber schlugen auch den und behandelten ihn verächtlich und schickten ihn leer fort.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

Und er fuhr fort und sandte einen dritten; sie aber verwundeten auch diesen und warfen ihn hinaus.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

Der Herr des Weinbergs aber sprach: Was soll ich tun? Ich will meinen geliebten Sohn senden; vielleicht, wenn sie diesen sehen, werden sie sich scheuen.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

Als aber die Weingärtner ihn sahen, überlegten sie miteinander und sagten: Dieser ist der Erbe; kommt, laßt uns ihn töten, auf daß das Erbe unser werde.

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

Und als sie ihn aus dem Weinberg hinausgeworfen hatten, töteten sie ihn. Was wird nun der Herr des Weinbergs ihnen tun?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Er wird kommen und diese Weingärtner umbringen und den Weinberg anderen geben. Als sie aber das hörten, sprachen sie: Das sei ferne!

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

Er aber sah sie an und sprach: Was ist denn dies, das geschrieben steht: "Der Stein, den die Bauleute verworfen haben, dieser ist zum Eckstein geworden?"

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

Jeder, der auf jenen Stein fällt, wird zerschmettert werden; auf welchen irgend er aber fallen wird, den wird er zermalmen.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

Und die Hohenpriester und die Schriftgelehrten suchten zu derselben Stunde die Hände an ihn zu legen, und sie fürchteten das Volk; denn sie erkannten, daß er dieses Gleichnis auf sie geredet hatte.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

Und sie beobachteten ihn und sandten Auflaurer aus, die sich verstellten, als ob sie gerecht wären, auf daß sie ihn in seiner Rede fingen, damit sie ihn der Obrigkeit und der Gewalt des Landpflegers überliefern möchten.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

Und sie fragten ihn und sagten: Lehrer, wir wissen, daß du recht redest und lehrst und die Person nicht ansiehst, sondern den Weg Gottes in Wahrheit lehrst.

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

Ist es uns erlaubt, dem Kaiser Steuer zu geben oder nicht?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Aber ihre Arglist wahrnehmend, sprach er zu ihnen: Was versuchet ihr mich?

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

Zeiget mir einen Denar. Wessen Bild und Überschrift hat er? Sie aber antworteten und sprachen: Des Kaisers.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

Er aber sprach zu ihnen: Gebet daher dem Kaiser, was des Kaisers ist, und Gott, was Gottes ist.

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

Und sie vermochten nicht, ihn in seinem Worte vor dem Volke zu fangen; und sich über seine Antwort verwundernd, schweigen sie.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

Es kamen aber etliche der Sadducäer herzu, welche einwenden, es gebe keine Auferstehung, und fragten ihn

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

und sagten: Lehrer, Moses hat uns geschrieben: Wenn jemandes Bruder stirbt, der ein Weib hat, und dieser kinderlos stirbt, daß sein Bruder das Weib nehme und seinem Bruder Samen erwecke.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

Es waren nun sieben Brüder. Und der erste nahm ein Weib und starb kinderlos;

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

und der zweite nahm das Weib, und dieser starb kinderlos;

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

und der dritte nahm sie; desgleichen aber auch die sieben hinterließen keine Kinder und starben.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

Zuletzt aber von allen starb auch das Weib.

А по всіх умерла й жінка.

In der Auferstehung nun, wessen Weib von ihnen wird sie? denn die sieben hatten sie zum Weibe.

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

Und Jesus sprach zu ihnen: Die Söhne dieser Welt heiraten und werden verheiratet;

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

die aber würdig geachtet werden, jener Welt teilhaftig zu sein und der Auferstehung aus den Toten, heiraten nicht, noch werden sie verheiratet;

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

denn sie können auch nicht mehr sterben, denn sie sind Engeln gleich und sind Söhne Gottes, da sie Söhne der Auferstehung sind.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

Daß aber die Toten auferstehen, hat auch Moses angedeutet "in dem Dornbusch", wenn er den Herrn "den Gott Abrahams und den Gott Isaaks und den Gott Jakobs" nennt.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

Er ist aber nicht Gott der Toten, sondern der Lebendigen; denn für ihn leben alle.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

Einige der Schriftgelehrten aber antworteten und sprachen: Lehrer, du hast wohl gesprochen.

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

Denn sie wagten nicht mehr, ihn über irgend etwas zu befragen.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

Er aber sprach zu ihnen: Wie sagen sie, daß der Christus Davids Sohn sei,

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

und David selbst sagt im Buche der Psalmen: "Der Herr sprach zu meinem Herrn: Setze dich zu meiner Rechten,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

bis ich deine Feinde lege zum Schemel deiner Füße"?

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

David also nennt ihn Herr, und wie ist er sein Sohn?

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

Während aber das ganze Volk zuhörte, sprach er zu seinen Jüngern:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

Hütet euch vor den Schriftgelehrten, die in langen Gewändern einhergehen wollen und die Begrüßungen auf den Märkten lieben und die ersten Sitze in den Synagogen und die ersten Plätze bei den Gastmählern;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

welche die Häuser der Witwen verschlingen und zum Schein lange Gebete halten. Diese werden ein schwereres Gericht empfangen.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!