Job 6

Und Hiob antwortete und sprach:

А Йов відповів та й сказав:

O daß mein Gram doch gewogen würde, und man mein Mißgeschick auf die Waagschale legte allzumal!

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

Denn dann würde es schwerer sein als der Sand der Meere; darum sind unbesonnen meine Worte.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Denn die Pfeile des Allmächtigen sind in mir, ihr Gift trinkt mein Geist; die Schrecken Gottes stellen sich in Schlachtordnung wider mich auf.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Schreit ein Wildesel beim Grase, oder brüllt ein Rind bei seinem Futter?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Wird Fades, Salzloses gegessen? Oder ist Geschmack im Eiweiß?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Was meine Seele sich weigerte anzurühren, das ist wie meine ekle Speise.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

O daß doch meine Bitte einträfe, und Gott mein Verlangen gewährte,

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

daß es Gott gefiele, mich zu zermalmen, daß er seine Hand losmachte und mich vernichtete!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

So würde noch mein Trost sein, und ich würde frohlocken in schonungsloser Pein, daß ich die Worte des Heiligen nicht verleugnet habe.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Was ist meine Kraft, daß ich ausharren, und was mein Ende, daß ich mich gedulden sollte?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Ist Kraft der Steine meine Kraft, oder ist mein Fleisch von Erz?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Ist es nicht also, daß keine Hülfe in mir, und jede Kraft aus mir vertrieben ist?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Dem Verzagten gebührt Milde von seinem Freunde, sonst wird er die Furcht des Allmächtigen verlassen.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Meine Brüder haben sich trügerisch erwiesen wie ein Wildbach, wie das Bett der Wildbäche, welche hinschwinden,

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

welche trübe sind von Eis, in die der Schnee sich birgt.

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

Zur Zeit, wenn sie erwärmt werden, versiegen sie; wenn es heiß wird, sind sie von ihrer Stelle verschwunden.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Es schlängeln sich die Pfade ihres Laufes, ziehen hinauf in die Öde und verlieren sich.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Es blickten hin die Karawanen Temas, die Reisezüge Schebas hofften auf sie:

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

sie wurden beschämt, weil sie auf sie vertraut hatten, sie kamen hin und wurden zu Schanden.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Denn jetzt seid ihr zu nichts geworden; ihr sehet einen Schrecken und fürchtet euch.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Habe ich etwa gesagt: Gebet mir, und machet mir ein Geschenk von eurem Vermögen;

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

und befreiet mich aus der Hand des Bedrängers, und erlöset mich aus der Hand der Gewalttätigen?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Belehret mich, und ich will schweigen; und gebet mir zu erkennen, worin ich geirrt habe.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Wie eindringlich sind richtige Worte! Aber was tadelt der Tadel, der von euch kommt?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Gedenket ihr Reden zu tadeln? für den Wind sind ja die Worte eines Verzweifelnden!

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Sogar den Verwaisten würdet ihr verlosen, und über euren Freund einen Handel abschließen.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Und nun, laßt es euch gefallen, auf mich hinzublicken: euch ins Angesicht werde ich doch wahrlich nicht lügen.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Kehret doch um, es geschehe kein Unrecht; ja, kehret noch um, um meine Gerechtigkeit handelt es sich!

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Ist Unrecht auf meiner Zunge? oder sollte mein Gaumen Frevelhaftes nicht unterscheiden?

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?