Job 17

Mein Geist ist verstört, meine Tage erlöschen, die Gräber sind für mich.

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

Sind nicht Spöttereien um mich her, und muß nicht mein Auge weilen auf ihren Beleidigungen?

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Setze doch ein, leiste Bürgschaft für mich bei dir selbst! wer ist es sonst, der in meine Hand einschlagen wird?

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Denn ihre Herzen hast du der Einsicht verschlossen; darum wirst du ihnen nicht die Oberhand geben.

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

Wenn einer die Freunde zur Beute ausbietet, so werden die Augen seiner Kinder verschmachten.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

Und er hat mich hingestellt zum Sprichwort der Völker, und ich bin zum Anspeien ins Angesicht.

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

Und mein Auge ist trübe geworden vor Gram, und wie der Schatten sind alle meine Glieder.

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

Die Aufrichtigen werden sich hierüber entsetzen, und der Schuldlose wird aufgebracht werden über den Ruchlosen.

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

Doch der Gerechte wird an seinem Wege festhalten, und der an Händen Reine wird an Stärke zunehmen.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

Aber ihr alle, kommet nur wieder heran! und einen Weisen werde ich nicht unter euch finden.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

Meine Tage sind vorüber, zerrissen sind meine Pläne, das Eigentum meines Herzens.

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

Die Nacht machen sie zum Tage, das Licht nahe vor lauter Finsternis.

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

Wenn ich hoffe, so ist der Scheol mein Haus, in der Finsternis bette ich mein Lager.

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

Zur Verwesung rufe ich: Du bist mein Vater! zu dem Gewürm: Meine Mutter und meine Schwester!

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

Wo denn also ist meine Hoffnung? ja, meine Hoffnung, wer wird sie schauen?

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

Sie fährt hinab zu den Riegeln des Scheols, wenn wir miteinander im Staube Ruhe haben.

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...