Psalms 44

Au chef des chantres. Des fils de Koré. Cantique. O Dieu! nous avons entendu de nos oreilles, Nos pères nous ont raconté Les oeuvres que tu as accomplies de leur temps, Aux jours d'autrefois.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

De ta main tu as chassé des nations pour les établir, Tu as frappé des peuples pour les étendre.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Car ce n'est point par leur épée qu'ils se sont emparés du pays, Ce n'est point leur bras qui les a sauvés; Mais c'est ta droite, c'est ton bras, c'est la lumière de ta face, Parce que tu les aimais.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

O Dieu! tu es mon roi: Ordonne la délivrance de Jacob!

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Avec toi nous renversons nos ennemis, Avec ton nom nous écrasons nos adversaires.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Car ce n'est pas en mon arc que je me confie, Ce n'est pas mon épée qui me sauvera;

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Mais c'est toi qui nous délivres de nos ennemis, Et qui confonds ceux qui nous haïssent.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Nous nous glorifions en Dieu chaque jour, Et nous célébrerons à jamais ton nom. -Pause.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Cependant tu nous repousses, tu nous couvres de honte, Tu ne sors plus avec nos armées;

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Tu nous fais reculer devant l'ennemi, Et ceux qui nous haïssent enlèvent nos dépouilles.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Tu nous livres comme des brebis à dévorer, Tu nous disperses parmi les nations.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Tu vends ton peuple pour rien, Tu ne l'estimes pas à une grande valeur.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Tu fais de nous un objet d'opprobre pour nos voisins, De moquerie et de risée pour ceux qui nous entourent;

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Tu fais de nous un objet de sarcasme parmi les nations, Et de hochements de tête parmi les peuples.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Ma honte est toujours devant moi, Et la confusion couvre mon visage,

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

A la voix de celui qui m'insulte et m'outrage, A la vue de l'ennemi et du vindicatif.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Tout cela nous arrive, sans que nous t'ayons oublié, Sans que nous ayons violé ton alliance:

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Notre coeur ne s'est point détourné, Nos pas ne se sont point éloignés de ton sentier,

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Pour que tu nous écrases dans la demeure des chacals, Et que tu nous couvres de l'ombre de la mort.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Si nous avions oublié le nom de notre Dieu, Et étendu nos mains vers un dieu étranger,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Dieu ne le saurait-il pas, Lui qui connaît les secrets du coeur?

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Mais c'est à cause de toi qu'on nous égorge tous les jours, Qu'on nous regarde comme des brebis destinées à la boucherie.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Réveille-toi! Pourquoi dors-tu, Seigneur? Réveille-toi! ne nous repousse pas à jamais!

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Pourquoi caches-tu ta face? Pourquoi oublies-tu notre misère et notre oppression?

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Car notre âme est abattue dans la poussière, Notre corps est attaché à la terre.

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Lève-toi, pour nous secourir! Délivre-nous à cause de ta bonté!

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!