Job 6

Job prit la parole et dit:

А Йов відповів та й сказав:

Oh! s'il était possible de peser ma douleur, Et si toutes mes calamités étaient sur la balance,

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

Elles seraient plus pesantes que le sable de la mer; Voilà pourquoi mes paroles vont jusqu'à la folie!

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Car les flèches du Tout-Puissant m'ont percé, Et mon âme en suce le venin; Les terreurs de Dieu se rangent en bataille contre moi.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

L'âne sauvage crie-t-il auprès de l'herbe tendre? Le boeuf mugit-il auprès de son fourrage?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Peut-on manger ce qui est fade et sans sel? Y a-t-il de la saveur dans le blanc d'un oeuf?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Ce que je voudrais ne pas toucher, C'est là ma nourriture, si dégoûtante soit-elle!

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Puisse mon voeu s'accomplir, Et Dieu veuille réaliser mon espérance!

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Qu'il plaise à Dieu de m'écraser, Qu'il étende sa main et qu'il m'achève!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Il me restera du moins une consolation, Une joie dans les maux dont il m'accable: Jamais je n'ai transgressé les ordres du Saint.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Pourquoi espérer quand je n'ai plus de force? Pourquoi attendre quand ma fin est certaine?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Ma force est-elle une force de pierre? Mon corps est-il d'airain?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Ne suis-je pas sans ressource, Et le salut n'est-il pas loin de moi?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Celui qui souffre a droit à la compassion de son ami, Même quand il abandonnerait la crainte du Tout-Puissant.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Mes frères sont perfides comme un torrent, Comme le lit des torrents qui disparaissent.

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Les glaçons en troublent le cours, La neige s'y précipite;

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

Viennent les chaleurs, et ils tarissent, Les feux du soleil, et leur lit demeure à sec.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Les caravanes se détournent de leur chemin, S'enfoncent dans le désert, et périssent.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Les caravanes de Théma fixent le regard, Les voyageurs de Séba sont pleins d'espoir;

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Ils sont honteux d'avoir eu confiance, Ils restent confondus quand ils arrivent.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Ainsi, vous êtes comme si vous n'existiez pas; Vous voyez mon angoisse, et vous en avez horreur!

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Vous ai-je dit: Donnez-moi quelque chose, Faites en ma faveur des présents avec vos biens,

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Délivrez-moi de la main de l'ennemi, Rachetez-moi de la main des méchants?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Instruisez-moi, et je me tairai; Faites-moi comprendre en quoi j'ai péché.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Que les paroles vraies sont persuasives! Mais que prouvent vos remontrances?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Voulez-vous donc blâmer ce que j'ai dit, Et ne voir que du vent dans les discours d'un désespéré?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Vous accablez un orphelin, Vous persécutez votre ami.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Regardez-moi, je vous prie! Vous mentirais-je en face?

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Revenez, ne soyez pas injustes; Revenez, et reconnaissez mon innocence.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Y a-t-il de l'iniquité sur ma langue, Et ma bouche ne discerne-t-elle pas le mal?

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?