Psalms 44

(Til sangmesteren. Af Koras sønner. En maskil.) Gud, vi har hørt det med egne ører, vore Fædre har fortalt os derom; du øved en Dåd i deres Dage, i Fortids Dage med din Hånd;

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Folk drev du bort, men plantede hine, Folkeslag knuste du, men dem lod du brede sig;

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

thi de fik ej Landet i Eje med Sværdet, det var ej deres Arm, der gav dem Sejr, men det var din højre, din Arm og dit Ansigts Lys, thi du havde dem kær.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Du, du er min Konge, min Gud, som sender Jakob Sejr.

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Ved dig nedstøder vi Fjenden, Modstanderne træder vi ned i dit Navn;

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

thi ej på min Bue stoler jeg, mit Sværd kan ikke give mig Sejr;

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

men du gav os Sejr over Fjenden, du lod vore Avindsmænd blive til Skamme.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Vi roser os altid af Gud, dit Navn vil vi love for evigt. - Sela.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Dog har du forstødt os, gjort os til Spot, du drager ej med vore Hære;

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

du lader os vige for Fjenden, vore Avindsmænd tager sig Bytte;

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

du har givet os hen som Slagtekvæg, og strøet os ud mellem Folkene,

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

dit Folk har du solgt til Spotpris, vandt ikke Rigdom ved Salget.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Til Hån for Naboer gør du os, til Spot og Spe for Grander,

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

du gør os til Mundheld blandt Folkene, lader Folkeslagene ryste på Hovedet ad os.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Min Skændsel er mig altid i Tanke, og Skam bedækker mit Åsyn

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

for spottende, hånende Tale, for Fjendens og den hævngerriges Blikke.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Alt det kom over os, skønt vi glemte dig ikke, sveg ikke heller din Pagt!

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Vort Hjerte veg ikke fra dig, vore Skridt forlod ej din Vej.

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Dog knuste du os, hvor Sjakalerne bor, og indhylled os i Mørke.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Havde vi glemt vor Guds Navn, bredt Hænderne ud mod en fremmed Gud,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

vilde Gud ej opspore det? Han kender jo Hjerternes Løn dom

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

nej, for din Skyld dræbes vi Dagen lang og regnes som Slagtekvæg!

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Vågn op, hvi sover du, Herre? Bliv vågen, forstød ej for stedse!

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Hvorfor vil du skjule dit Åsyn, glemme vor Nød og Trængsel?

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Thi vor Sjæl ligger bøjet i Støvet, vort Legeme klæber ved Jorden.

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Stå op og kom os til Hjælp, forløs os for din Miskundheds Skyld!

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!