Psalms 22

(Til sangmesteren. Efter "morgenrødens hind". En salme af David.) Min Gud, min Gud, hvorfor har du forladt mig? Mit Skrig til Trods er Frelsen mig fjern.

Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.

Min Gud, jeg råber om Dagen, du svarer ikke, om Natten, men finder ej Hvile.

Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

Og dog er du den hellige, som troner på Israels Lovsange.

Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

På dig forlod vore Fædre sig, forlod sig, og du friede dem;

Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

de råbte til dig og frelstes, forlod sig på dig og blev ikke til Skamme.

На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

Men jeg er en Orm og ikke en Mand, til Spot for Mennesker, Folk til Spe;

До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

alle, der ser mig, håner mig, vrænger Mund og ryster på Hovedet:

А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

"Han har væltet sin Sag på HERREN; han fri ham og frelse ham, han har jo Velbehag i ham."

Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

Ja, du drog mig af Moders Liv, lod mig hvile trygt ved min Moders Bryst;

Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

på dig blev jeg kastet fra Moders Skød, fra Moders Liv var du min Gud.

Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

Vær mig ikke fjern, thi Trængslen er nær, og ingen er der, som hjælper!

На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

Stærke Tyre står omkring mig, Basans vældige omringer mig,

Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

spiler Gabet op imod mig som rovgridske, brølende Løver.

Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

Jeg er som Vand, der er udgydt, alle mine Knogler skilles, mit Hjerte er blevet som Voks, det smelter i Livet på mig;

на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

min Gane er tør som et Potteskår til Gummerne klæber min Tunge, du lægger mig ned i Dødens Støv.

Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

Thi Hunde står omkring mig, onde i Flok omringer mig, de har gennemboret mine Hænder og Fødder,

Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

jeg kan tælle alle mine Ben; med Skadefryd ser de på mig.

Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

Mine Klæder deler de mellem sig, om Kjortelen kaster de Lod.

Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

Men du, o HERRE, vær ikke fjern, min Redning, il mig til Hjælp!

Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

Udfri min Sjæl fra Sværdet, min eneste af Hundes Vold!

А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

Frels mig fra Løvens Gab, fra Vildoksens Horn! Du har bønhørt mig.

Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

Dit Navn vil jeg kundgøre for mine Brødre, prise dig midt i Forsamlingen:

Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

"I, som frygter HERREN, pris ham, ær ham; al Jakobs Æt, bæv for ham, al Israels Æt!

Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

Thi han foragtede ikke, forsmåede ikke den armes Råb, skjulte ikke sit Åsyn for ham, men hørte, da han råbte til ham!"

Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

Jeg vil synge din Pris i en stor Forsamling, indfri mine Løfter iblandt de fromme;

бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

de ydmyge skal spise og mættes; hvo HERREN søger, skal prise ham; deres Hjerte leve for evigt!

Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

Den vide Jord skal mærke sig det og omvende sig til HERREN, og alle Folkenes Slægter skal tilbede for hans Åsyn;

будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

thi HERRENs er Riget, han er Folkenes Hersker.

Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

De skal tilbede ham alene, alle Jordens mægtige; de skal bøje sig for hans Åsyn, alle, der nedsteg i Støvet og ikke holdt deres Sjæl i Live.

бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

Ham skal Efterkommeme tjene; om HERREN skal tales til Slægten, der kommer;

Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

de skal forkynde et Folk, der fødes, hans Retfærd. Thi han greb ind.

Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа. Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!