Genesis 11

А по цялата земя имаше един език и един говор.

І була вся земля одна мова та слова одні.

И като тръгнаха от изток, намериха поле в земята Сенаар и се заселиха там.

І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.

И си казаха един на друг: Елате, да направим тухли и да ги изпечем в огъня. Тухли употребяваха вместо камъни, а смола употребяваха вместо хоросан.

І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.

И казаха: Елате, да си съградим град и кула, чийто връх да стига до небето, и да си спечелим име, да не би да се разпръснем по лицето на цялата земя.

І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.

А ГОСПОД слезе да види града и кулата, които градяха човешките синове.

І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.

И ГОСПОД каза: Ето, един народ са и всички имат един език; и това е само началото на тяхната дейност; и вече няма да им бъде невъзможно нищо, което биха намислили да правят.

І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.

Елате, да слезем и там да разбъркаме езика им, така че един на друг да не разбират езика си.

Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.

Така ГОСПОД ги разпръсна оттам по лицето на цялата земя и престанаха да градят града.

І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.

Затова той се нарече Вавилон, защото там ГОСПОД разбърка езика на цялата земя; и оттам ГОСПОД ги разпръсна по лицето на цялата земя.

І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.

Ето родословието на Сим: Сим беше на сто години и роди Арфаксад две години след потопа.

Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.

А откакто роди Арфаксад, Сим живя петстотин години и роди синове и дъщери.

І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.

Арфаксад живя тридесет и пет години и роди Сала.

А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.

А откакто роди Сала, Арфаксад живя четиристотин и три години и роди синове и дъщери.

І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.

Сала живя тридесет години и роди Евер.

Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.

А откакто роди Евер, Сала живя четиристотин и три години и роди синове и дъщери.

І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.

Евер живя тридесет и четири години и роди Фалек.

Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.

А откакто роди Фалек, Евер живя четиристотин и тридесет години и роди синове и дъщери.

І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.

Фалек живя тридесет години и роди Рагав.

Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.

А откакто роди Рагав, Фалек живя двеста и девет години и роди синове и дъщери.

І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.

Рагав живя тридесет и две години и роди Серух.

А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.

А откакто роди Серух, Рагав живя двеста и седем години и роди синове и дъщери.

І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.

Серух живя тридесет години и роди Нахор.

А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.

А откакто роди Нахор, Серух живя двеста години и роди синове и дъщери.

І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.

Нахор живя двадесет и девет години и роди Тара.

А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.

А откакто роди Тара, Нахор живя сто и деветнадесет години и роди синове и дъщери.

І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.

Тара живя седемдесет години и роди Аврам, Нахор и Аран.

Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.

Ето родословието на Тара: Тара роди Аврам, Нахор и Аран. А Аран роди Лот.

А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.

И Аран умря преди баща си Тара в Ур Халдейски, в родната си земя.

Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.

И Аврам и Нахор си взеха жени; името на жената на Аврам беше Сарая, а името на жената на Нахор беше Мелха, дъщеря на Аран, баща на Мелха, баща и на Есха.

І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.

А Сарая беше безплодна, нямаше дете.

А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.

И Тара взе сина си Аврам и внука си Лот, сина на Аран, и снаха си Сарая, жената на сина си Аврам, и излязоха заедно от Ур Халдейски, за да отидат в земята Ханаан; и дойдоха в Харан и се заселиха там.

І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.

И дните на Тара станаха двеста и пет години, и Тара умря в Харан.

І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.