Job 6

respondens autem Iob dixit

А Йов відповів та й сказав:

utinam adpenderentur peccata mea quibus iram merui et calamitas quam patior in statera

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

quasi harena maris haec gravior appareret unde et verba mea dolore sunt plena

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

quia sagittae Domini in me sunt quarum indignatio ebibit spiritum meum et terrores Domini militant contra me

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

numquid rugiet onager cum habuerit herbam aut mugiet bos cum ante praesepe plenum steterit

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

aut poterit comedi insulsum quod non est sale conditum aut potest aliquis gustare quod gustatum adfert mortem

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

quae prius tangere nolebat anima mea nunc prae angustia cibi mei sunt

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

quis det ut veniat petitio mea et quod expecto tribuat mihi Deus

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

et qui coepit ipse me conterat solvat manum suam et succidat me

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

et haec mihi sit consolatio ut adfligens me dolore non parcat nec contradicam sermonibus Sancti

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

quae est enim fortitudo mea ut sustineam aut quis finis meus ut patienter agam

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

nec fortitudo lapidum fortitudo mea nec caro mea aerea est

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

ecce non est auxilium mihi in me et necessarii quoque mei recesserunt a me

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

qui tollit ab amico suo misericordiam timorem Domini derelinquit

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

fratres mei praeterierunt me sicut torrens qui raptim transit in convallibus

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

qui timent pruinam inruet super eos nix

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

tempore quo fuerint dissipati peribunt et ut incaluerit solventur de loco suo

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

involutae sunt semitae gressuum eorum ambulabunt in vacuum et peribunt

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

considerate semitas Theman itinera Saba et expectate paulisper

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

confusi sunt quia speravi venerunt quoque usque ad me et pudore cooperti sunt

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

nunc venistis et modo videntes plagam meam timetis

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

numquid dixi adferte mihi et de substantia vestra donate mihi

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

vel liberate me de manu hostis et de manu robustorum eruite me

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

docete me et ego tacebo et si quid forte ignoravi instruite me

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

quare detraxistis sermonibus veritatis cum e vobis nullus sit qui possit arguere

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

ad increpandum tantum eloquia concinnatis et in ventum verba profertis

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

super pupillum inruitis et subvertere nitimini amicum vestrum

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

verumtamen quod coepistis explete praebete aurem et videte an mentiar

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

respondete obsecro absque contentione et loquentes id quod iustum est iudicate

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

et non invenietis in lingua mea iniquitatem nec in faucibus meis stultitia personabit

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?