Luke 18

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

dicebat autem et parabolam ad illos quoniam oportet semper orare et non deficere

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

dicens iudex quidam erat in quadam civitate qui Deum non timebat et hominem non verebatur

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

vidua autem quaedam erat in civitate illa et veniebat ad eum dicens vindica me de adversario meo

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

et nolebat per multum tempus post haec autem dixit intra se et si Deum non timeo nec hominem revereor

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

tamen quia molesta est mihi haec vidua vindicabo illam ne in novissimo veniens suggillet me

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

ait autem Dominus audite quid iudex iniquitatis dicit

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

Deus autem non faciet vindictam electorum suorum clamantium ad se die ac nocte et patientiam habebit in illis

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

dico vobis quia cito faciet vindictam illorum verumtamen Filius hominis veniens putas inveniet fidem in terra

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

dixit autem et ad quosdam qui in se confidebant tamquam iusti et aspernabantur ceteros parabolam istam

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

duo homines ascenderunt in templum ut orarent unus Pharisaeus et alter publicanus

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

Pharisaeus stans haec apud se orabat Deus gratias ago tibi quia non sum sicut ceteri hominum raptores iniusti adulteri vel ut etiam hic publicanus

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

ieiuno bis in sabbato decimas do omnium quae possideo

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

et publicanus a longe stans nolebat nec oculos ad caelum levare sed percutiebat pectus suum dicens Deus propitius esto mihi peccatori

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

dico vobis descendit hic iustificatus in domum suam ab illo quia omnis qui se exaltat humiliabitur et qui se humiliat exaltabitur

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

adferebant autem ad illum et infantes ut eos tangeret quod cum viderent discipuli increpabant illos

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

Iesus autem convocans illos dixit sinite pueros venire ad me et nolite eos vetare talium est enim regnum Dei

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

amen dico vobis quicumque non acceperit regnum Dei sicut puer non intrabit in illud

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

et interrogavit eum quidam princeps dicens magister bone quid faciens vitam aeternam possidebo

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

dixit autem ei Iesus quid me dicis bonum nemo bonus nisi solus Deus

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

mandata nosti non occides non moechaberis non furtum facies non falsum testimonium dices honora patrem tuum et matrem

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

qui ait haec omnia custodivi a iuventute mea

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

quo audito Iesus ait ei adhuc unum tibi deest omnia quaecumque habes vende et da pauperibus et habebis thesaurum in caelo et veni sequere me

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

his ille auditis contristatus est quia dives erat valde

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

videns autem illum Iesus tristem factum dixit quam difficile qui pecunias habent in regnum Dei intrabunt

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

facilius est enim camelum per foramen acus transire quam divitem intrare in regnum Dei

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

et dixerunt qui audiebant et quis potest salvus fieri

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

ait illis quae inpossibilia sunt apud homines possibilia sunt apud Deum

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

ait autem Petrus ecce nos dimisimus omnia et secuti sumus te

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

qui dixit eis amen dico vobis nemo est qui reliquit domum aut parentes aut fratres aut uxorem aut filios propter regnum Dei

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

et non recipiat multo plura in hoc tempore et in saeculo venturo vitam aeternam

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

adsumpsit autem Iesus duodecim et ait illis ecce ascendimus Hierosolyma et consummabuntur omnia quae scripta sunt per prophetas de Filio hominis

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

tradetur enim gentibus et inludetur et flagellabitur et conspuetur

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

et postquam flagellaverint occident eum et die tertia resurget

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

et ipsi nihil horum intellexerunt et erat verbum istud absconditum ab eis et non intellegebant quae dicebantur

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

factum est autem cum adpropinquaret Hiericho caecus quidam sedebat secus viam mendicans

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

et cum audiret turbam praetereuntem interrogabat quid hoc esset

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

dixerunt autem ei quod Iesus Nazarenus transiret

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

et clamavit dicens Iesu Fili David miserere mei

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

et qui praeibant increpabant eum ut taceret ipse vero multo magis clamabat Fili David miserere mei

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

stans autem Iesus iussit illum adduci ad se et cum adpropinquasset interrogavit illum

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

dicens quid tibi vis faciam at ille dixit Domine ut videam

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

et Iesus dixit illi respice fides tua te salvum fecit

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

et confestim vidit et sequebatur illum magnificans Deum et omnis plebs ut vidit dedit laudem Deo