Philippians 1

Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:
Παυλος και Τιμοθεος, δουλοι του Ιησου Χριστου, προς παντας τους αγιους εν Χριστω Ιησου τους οντας εν Φιλιπποις μετα των επισκοπων και διακονων.
благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
χαρις ειη υμιν και ειρηνη απο Θεου Πατρος ημων και Κυριου Ιησου Χριστου.
Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,
Ευχαριστω τον Θεον μου οσακις σας ενθυμουμαι,
і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,
παντοτε εν παση προσευχη μου υπερ παντων υμων δεομενος μετα χαρας,
за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.
δια την εις το ευαγγελιον κοινωνιαν σας απο της πρωτης ημερας μεχρι του νυν,
Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
βεβαιος ων εις αυτο τουτο, οτι εκεινος οστις ηρχισεν εις εσας καλον εργον θελει επιτελεσει αυτο μεχρι της ημερας του Ιησου Χριστου,
Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.
καθως ειναι δικαιον εις εμε να φρονω τουτο περι παντων υμων, διοτι σας εχω εν τη καρδια μου, και εισθε παντες σεις και εις τα δεσμα μου και εις την απολογιαν και εις την βεβαιωσιν του ευαγγελιου συγκοινωνοι μου της χαριτος.
Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.
Διοτι μαρτυς μου ειναι ο Θεος, οτι σας επιποθω παντας με σπλαγχνα Ιησου Χριστου.
І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,
Και τουτο προσευχομαι, να περισσευση η αγαπη σας ετι μαλλον και μαλλον εις επιγνωσιν και εις πασαν νοησιν,
щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,
δια να διακρινητε τα διαφεροντα, ωστε να ησθε ειλικρινεις και απροσκοποι μεχρι της ημερας του Χριστου,
наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.
πληρεις καρπων δικαιοσυνης των δια του Ιησου Χριστου εις δοξαν και επαινον Θεου.
Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,
Θελω δε να εξευρητε, αδελφοι, οτι τα συμβαντα εις εμε συνετρεξαν μαλλον εις προοδον του ευαγγελιου,
бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.
ωστε τα δια τον Χριστον δεσμα μου εγειναν φανερα εις ολον το πραιτωριον και εις παντας τους λοιπους,
А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.
και οι πλειοτεροι των εν Κυριω αδελφων πεποιθοτες εις τα δεσμα μου τολμωσι περισσοτερον να κηρυττωσιν αφοβως τον λογον.
Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;
Τινες μεν και δια φθονον και εριδα, τινες δε και απο καλης θελησεως κηρυττουσι τον Χριστον
а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;
οι μεν κηρυττουσιν εξ αντιζηλιας τον Χριστον, ουχι εν καθαροτητι, νομιζοντες οτι προσθετουσι θλιψιν εις τα δεσμα μου
а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.
οι δε εξ αγαπης, εξευροντες οτι ειμαι τεταγμενος εις απολογιαν του ευαγγελιου.
Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.
Τι λοιπον πλην κατα παντα τροπον, ειτε επι προφασει ειτε τη αληθεια, ο Χριστος κηρυττεται και εις τουτο χαιρω αλλα και θελω χαιρει.
Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,
Διοτι εξευρω οτι τουτο θελει αποβη εις εμε προς σωτηριαν δια της δεησεως σας και δια της βοηθειας, του Πνευματος του Ιησου Χριστου,
через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
κατα την σταθεραν προσδοκιαν και ελπιδα μου οτι δεν θελω αισχυνθη εις ουδεν, αλλα μετα πασης παρρησιας ως παντοτε και τωρα θελει μεγαλυνθη ο Χριστος εν τω σωματι μου ειτε δια ζωης ειτε δια θανατου.
Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.
Διοτι εις εμε το ζην ειναι ο Χριστος και το αποθανειν κερδος.
А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.
Αλλ εαν το να ζω εν σαρκι τουτο συμβαλλη εις καρποφοριαν του εργου μου, και τι να εκλεξω δεν γνωριζω.
Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.
Διοτι στενοχωρουμαι υπο των δυο, εχων μεν την επιθυμιαν να αναχωρησω και να ειμαι με τον Χριστον διοτι ειναι πολυ πλεον καλητερον
А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.
το να μενω ομως εν τη σαρκι ειναι αναγκαιοτερον δια σας.
І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,
Και τουτο εξευρω εν πεποιθησει οτι θελω μεινει και συμπαραμεινει μετα παντων υμων δια την εις την πιστιν προκοπην σας και χαραν,
щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.
δια να περισσευη δι εμου το καυχημα σας εις τον Ιησουν Χριστον δια της εμης παλιν παρουσιας προς εσας.
Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,
Μονον πολιτευεσθε αξιως του ευαγγελιου του Χριστου, δια να ακουσω, ειτε οταν ελθω και σας ιδω ειτε ενω ειμαι απων, την καταστασιν σας, οτι στεκεσθε εις εν πνευμα, συναγωνιζομενοι εν μια ψυχη δια την πιστιν του ευαγγελιου,
і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!
και μη φοβιζομενοι εις ουδεν απο των εναντιων, το οποιον εις αυτους μεν ειναι ενδειξις απωλειας, εις εσας δε σωτηριας, και τουτο απο Θεου
Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,
διοτι εις εσας εχαρισθη το υπερ Χριστου, ου μονον το να πιστευητε εις αυτον, αλλα και το να πασχητε υπερ αυτου,
маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.
εχοντες τον αυτον αγωνα, οποιον ειδετε εν εμοι και τωρα ακουετε εν εμοι.