Genesis 41

І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.

Και μετα παρελευσιν δυο ετων ο Φαραω ειδεν ενυπνιον και ιδου, ιστατο πλησιον του ποταμου.

І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.

και ιδου, επτα δαμαλια ευμορφα και παχυσαρκα ανεβαινον εκ του ποταμου και εβοσκοντο εις το λιβαδιον.

А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

και ιδου, αλλα επτα δαμαλια ανεβαινον μετ εκεινα εκ του ποταμου, ασχημα και λεπτοσαρκα, και ισταντο πλησιον των αλλων δαμαλιων επι το χειλος του ποταμου

І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

και τα δαμαλια τα ασχημα και λεπτοσαρκα κατεφαγον τα επτα δαμαλια τα ευμορφα και παχυσαρκα. Τοτε εξυπνησεν ο Φαραω.

І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

Και αποκοιμηθεις ενυπνιασθη δευτεραν φοραν και ιδου, επτα ασταχυα παχεα και καλα ανεβαινον εκ του αυτου κορμου

А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

και ιδου, αλλα επτα ασταχυα λεπτα και κεκαυμενα υπο του ανατολικου ανεμου ανεφυοντο μετ εκεινα

І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.

και τα ασταχυα τα λεπτα κατεπιον τα επτα ασταχυα τα παχεα και μεστα. Και εξυπνησεν ο Φαραω και ιδου, ητο ονειρον.

І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

Και το πρωι το πνευμα αυτου ητο τεταραγμενον και αποστειλας εκαλεσε παντας τους μαγους της Αιγυπτου και παντας τους σοφους αυτης και διηγηθη προς αυτους ο Φαραω τα ενυπνια αυτου αλλα δεν ητο ουδεις οστις να εξηγηση αυτα προς τον Φαραω.

І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.

Τοτε ο αρχιοινοχοος ελαλησε προς τον Φαραω λεγων, την αμαρτιαν μου ενθυμουμαι σημερον

Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.

ο Φαραω ειχεν οργισθη εναντιον των δουλων αυτου και με εβαλεν εις φυλακην εν τω οικω του αρχοντος των σωματοφυλακων, εμε και τον αρχισιτοποιον

І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.

και ειδομεν ενυπνιον κατα την αυτην νυκτα, εγω και εκεινος ενυπνιασθημεν εκαστος κατα την εξηγησιν του ενυπνιου αυτου

А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

και ητο εκει μεθ ημων νεος τις Εβραιος, δουλος του αρχοντος των σωματοφυλακων και διηγηθημεν προς αυτον και εξηγησεν εις ημας τα ενυπνια ημων εις εκαστον κατα το ενυπνιον αυτου εκαμε την εξηγησιν

І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.

και καθως εξηγησεν εις ημας, ουτω και συνεβη εμε μεν αποκατεστησεν εις το υπουργημα μου, εκεινον δε εκρεμασε.

І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.

Τοτε αποστειλας ο Φαραω, εκαλεσε τον Ιωσηφ, και εξηγαγον αυτον μετα σπουδης εκ της φυλακης και εξυρισθη και ηλλαξε την στολην αυτου και ηλθε προς τον Φαραω.

І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.

Και ειπεν ο Φαραω προς τον Ιωσηφ, Ειδον ενυπνιον, και δεν ειναι ουδεις οστις να εξηγηση αυτο και εγω ηκουσα περι σου να λεγωσιν οτι εννοεις τα ονειρα ωστε να εξηγης αυτα.

А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.

Και απεκριθη ο Ιωσηφ προς τον Φαραω λεγων, Ουχι εγω ο Θεος θελει δωσει εις τον Φαραω σωτηριον αποκρισιν.

І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.

Και ειπεν ο Φαραω προς τον Ιωσηφ, Εις το ονειρον μου, ιδου, ισταμην επι το χειλος του ποταμου

І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.

και ιδου, επτα δαμαλια παχυσαρκα και ευμορφα ανεβαινον εκ του ποταμου και εβοσκοντο εις το λιβαδιον

А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

και ιδου, αλλα επτα δαμαλια ανεβαινον κατοπιν εκεινων αδυνατα και πολυ ασχημα και λεπτοσαρκα, οποια δεν ειδον ποτε ασχημοτερα καθ ολην την γην της Αιγυπτου

І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.

και τα δαμαλια τα λεπτα και ασχημα κατεφαγον τα πρωτα επτα δαμαλια τα παχεα

І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

και αφου εισηλθον εις τας κοιλιας αυτων, δεν διεκρινετο οτι εισηλθον εις τας κοιλιας αυτων, αλλ η θεωρια αυτων ητο ασχημος καθως και προτερον τοτε εξυπνησα.

І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

Επειτα ειδον εις το ονειρον μου και ιδου, επτα ασταχυα ανεβαινον εκ του αυτου κορμου μεστα και καλα

А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

και ιδου, αλλα επτα ασταχυα ξηρα, λεπτα, κεκαυμενα υπο του ανατολικου ανεμου, ανεφυοντο κατοπιν αυτων

І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.

και τα ασταχυα τα λεπτα κατεπιον τα επτα ασταχυα τα καλα και ειπον ταυτα προς τους μαγους, αλλα δεν ητο ουδεις οστις να μοι εξηγηση αυτα.

І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.

Και ειπεν ο Ιωσηφ προς τον Φαραω, Το ενυπνιον του Φαραω εν ειναι ο Θεος εφανερωσεν εις τον Φαραω οσα μελλει να καμη.

Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.

Τα επτα δαμαλια τα καλα ειναι επτα ετη και τα επτα ασταχυα τα καλα ειναι επτα ετη το ενυπνιον εν ειναι.

А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.

Και τα επτα δαμαλια τα λεπτα και ασχημα, τα οποια ανεβαινον κατοπιν αυτων, ειναι επτα ετη και τα επτα ασταχυα τα αμεστα, τα κεκαυμενα υπο του ανατολικου ανεμου, θελουσιν εισθαι επτα ετη πεινης.

Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.

Τουτο ειναι το πραγμα το οποιον ειπα προς τον Φαραω ο Θεος εφανερωσεν εις τον Φαραω οσα μελλει να καμη.

Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.

Ιδου, ερχονται επτα ετη μεγαλης αφθονιας καθ ολην την γην της Αιγυπτου

А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

και θελουσιν επελθει μετα ταυτα επτα ετη πεινης και ολη η αφθονια θελει λησμονηθη εν τη γη της Αιγυπτου και η πεινα θελει καταφθειρει την γην

І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.

και δεν θελει γνωρισθη η αφθονια επι της γης εξ αιτιας εκεινης της πεινης, ητις μελλει να ακολουθηση διοτι θελει εισθαι βαρεια σφοδρα.

А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

Το δε οτι εδευτερωθη το ενυπνιον εις τον Φαραω δις, φανερονει οτι το πραγμα ειναι αποφασισμενον παρα του Θεου και οτι ο Θεος θελει ταχυνει να εκτελεση αυτο.

А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

Τωρα λοιπον ας προβλεψη ο Φαραω ανθρωπον συνετον και φρονιμον και ας καταστηση αυτον επι της γης της Αιγυπτου

Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

ας καμη ο Φαραω και ας διοριση επιστατας επι της γης και ας λαμβανη το πεμπτον απο της γης Αιγυπτου εις τα επτα ετη της αφθονιας

І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

και ας συναξωσι πασας τας τροφας τουτων των ερχομενων καλων ετων, και ας αποταμιευσωσι σιτον υπο την χειρα του Φαραω δια τροφας εις τας πολεις, και ας φυλαττωσιν αυτον

І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.

και αι τροφαι θελουσι μενει πεφυλαγμεναι δια την γην εις τα επτα ετη της πεινης, τα οποια θελουσιν ακολουθησει εν τη γη της Αιγυπτου, δια να μη απολεσθη ο τοπος υπο της πεινης.

І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.

Και ηρεσεν ο λογος εις τον Φαραω και εις παντας τους δουλους αυτου.

І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?

Και ειπεν ο Φαραω προς τους δουλους αυτου, Δυναμεθα να ευρωμεν καθως τουτον, ανθρωπον εις τον οποιον υπαρχει το πνευμα του Θεου;

І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

Και ειπεν ο Φαραω προς τον Ιωσηφ, Επειδη ο Θεος εδειξεν εις σε παντα ταυτα, δεν ειναι ουδεις τοσον συνετος και φρονιμος οσον συ.

Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.

Συ θελεις εισθαι επι του οικου μου και εις τον λογον του στοματος σου θελει υπακουει πας ο λαος μου μονον κατα τον θρονον θελω εισθαι ανωτερος σου.

І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.

Και ειπεν ο Φαραω προς τον Ιωσηφ, Ιδου, σε κατεστησα εφ ολης της γης Αιγυπτου.

І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

Και εκβαλων ο Φαραω το δακτυλιδιον αυτου εκ της χειρος αυτου, εβαλεν αυτο εις την χειρα του Ιωσηφ και ενεδυσεν αυτον ιματια βυσσινα, και περιεβαλε χρυσουν περιδερραιον περι τον τραχηλον αυτου.

І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.

Και ανεβιβασεν αυτον επι την αμαξαν αυτου την δευτεραν και εκηρυττον εμπροσθεν αυτου, Γονατισατε και κατεστησεν αυτον εφ ολης της γης Αιγυπτου.

І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.

Και ειπεν ο Φαραω προς τον Ιωσηφ, Εγω ειμαι ο Φαραω, και χωρις σου ουδεις θελει σηκωσει την χειρα αυτου η τον ποδα αυτου καθ ολην την γην της Αιγυπτου.

І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

Και ωνομασεν ο Φαραω τον Ιωσηφ αφναθ−πανεαχ και εδωκεν εις αυτον δια γυναικα Ασενεθ, την θυγατερα του Ποτιφερα ιερεως της Ων. Και εξηλθεν ο Ιωσηφ εις την γην της Αιγυπτου.

А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

Ητο δε ο Ιωσηφ τριακοντα ετων, οτε παρεσταθη εμπροσθεν του Φαραω βασιλεως της Αιγυπτου και εξηλθεν ο Ιωσηφ απ εμπροσθεν του Φαραω, και διηλθεν ολην την γην της Αιγυπτου.

А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

Και εκαρποφορησεν η γη πλουσιοπαροχως εις τα επτα ετη της αφθονιας

І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.

και συνηγαγε πασας τας τροφας των επτα ετων των γενομενων εν τη γη της Αιγυπτου και εναπεθεσε τας τροφας εν ταις πολεσι τας τροφας των αγρων των περιξ εκαστης πολεως εθεσεν εν αυτη.

І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

Και συνηγαγεν ο Ιωσηφ σιτον ως την αμμον της θαλασσης πολυν σφοδρα, ωστε επαυσε να μετρη αυτον διοτι ητο αμετρητος.

А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

Εγεννηθησαν δε δυο υιοι εις τον Ιωσηφ, πριν ελθωσι τα ετη της πεινης τους οποιους εγεννησεν εις αυτον Ασενεθ, η θυγατηρ του Ποτιφερα ιερεως της Ων.

І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.

Και εκαλεσεν ο Ιωσηφ το ονομα του πρωτοτοκου Μανασση διοτι ειπεν, Ο Θεος με εκαμε να λησμονησω παντας τους πονους μου και παντα τον οικον του πατρος μου.

А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.

Το δε ονομα του δευτερου εκαλεσεν Εφραιμ διοτι ειπεν, Ο Θεος με ηυξησεν εν τη γη της θλιψεως μου.

І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

Και παρηλθον τα επτα ετη της αφθονιας, της γενομενης εν τη γη της Αιγυπτου.

І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

Και ηρχισαν να ερχωνται τα επτα ετη της πεινης, καθως ειπεν ο Ιωσηφ και εγεινεν η πεινα εις παντας τους τοπους καθ ολην ομως την γην της Αιγυπτου ητο αρτος.

Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.

Και οτε επεινασε πασα η γη της Αιγυπτου, εβοησεν ο λαος προς τον Φαραω δια αρτον. Και ειπεν ο Φαραω προς παντας τους Αιγυπτιους, Υπαγετε προς τον Ιωσηφ ο, τι σας ειπη, καμετε.

І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

Και ητο η πεινα επι παν το προσωπον της γης. Ηνοιξε δε ο Ιωσηφ πασας τας αποθηκας και επωλει σιτον εις τους Αιγυπτιους και η πεινα επεβαρυνεν επι την γην της Αιγυπτου.

І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Και παντες οι τοποι ηρχοντο εις την Αιγυπτον προς τον Ιωσηφ δια να αγοραζωσι σιτον διοτι η πεινα επεβαρυνεν επι πασαν την γην.