Psalms 77

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

(Către mai marele cîntăreţilor. După Iedutun. Un psalm al lui Asaf.) Strig cu glasul meu către Dumnezeu, strig cu glasul meu către Dumnezeu, şi El mă va asculta.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

În ziua necazului meu, caut pe Domnul; noaptea, mînile îmi stau întinse fără curmare; sufletul meu nu vrea nicio mîngîiere.

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

Mi-aduc aminte de Dumnezeu, şi gem; mă gîndesc adînc în mine, şi mi se mîhneşte duhul. -

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Tu îmi ţii ploapele deschise; şi, de mult ce mă frămînt, nu pot vorbi.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

Mă gîndesc la zilele de demult, la anii de odinioară.

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

Mă gîndesc la cîntările mele noaptea, cuget adînc în lăuntrul inimii mele, îmi cade duhul pe gînduri, şi zic:

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

,,Va lepăda Domnul pentru totdeauna? Şi nu va mai fi El binevoitor?

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

S'a isprăvit bunătatea Lui pe vecie? S'a dus făgăduinţa Lui pentru totdeauna?

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

A uitat Dumnezeu să aibă milă? Şi -a tras El, în mînia Lui, înapoi îndurarea?`` -

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

Atunci îmi zic: ,,Ceeace mă face să sufăr, este că dreapta Celui Prea Înalt nu mai este aceeaş``...

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

Dar tot voi lăuda lucrările Domnului, căci îmi aduc aminte de minunile Tale de odinioară;

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

da, mă voi gîndi la toate lucrările Tale, şi voi lua aminte la toate isprăvile Tale.

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

Dumnezeule, căile Tale sînt sfinte! Care Dumnezeu este mare ca Dumnezeul nostru?

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Tu eşti Dumnezeul, care faci minuni; Tu Ţi-ai arătat puterea printre popoare.

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Prin braţul Tău, Tu ai izbăvit pe poporul Tău, pe fiii lui Iacov şi ai lui Iosif.

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Cînd Te-au văzut apele, Dumnezeule, cînd Te-au văzut apele, s'au cutremurat, şi adîncurile s'au mişcat.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

Norii au turnat apă cu găleata, tunetul a răsunat în nori, şi săgeţile Tale au sburat în toate părţile.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Tunetul Tău a isbucnit în vîrtej de vînt, fulgerile au luminat lumea: pămîntul s'a mişcat şi s'a cutremurat.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Ţi-ai croit un drum prin mare, o cărare prin apele cele mari, şi nu Ţi s'au mai cunoscut urmele.

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.

Ai povăţuit pe poporul Tău ca pe o turmă, prin mîna lui Moise şi Aaron.