Job 17

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

O meu espírito está quebrantado, os meus dias se extinguem, a sepultura me está preparada!

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Deveras estou cercado de zombadores, e os meus olhos contemplam a sua provocação!

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Dá-me, peço-te, um penhor, e sê o meu fiador para contigo; quem mais há que me dê a mão?

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

Porque aos seus corações encobriste o entendimento, pelo que não os exaltarás.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

Quem entrega os seus amigos como presa, os olhos de seus filhos desfalecerão.

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

Mas a mim me pôs por motejo dos povos; tornei-me como aquele em cujo rosto se cospe.

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

De mágoa se escureceram os meus olhos, e todos os meus membros são como a sombra.

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

Os retos pasmam disso, e o inocente se levanta contra o ímpio.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

Contudo o justo prossegue no seu caminho e o que tem mãos puras vai crescendo em força.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

Mas tornai vós todos, e vinde, e sábio nenhum acharei entre vós.

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

Os meus dias passaram, frustraram-se os meus propósitos, as aspirações do meu coração.

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

Convertem-me a noite em dia, e a luz, dizem, está perto das trevas.

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

Se eu esperar, a sepultura é minha casa; nas trevas estendi a minha cama.

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

Eu disse à cova: Tu és meu pai; e aos vermes: Vós sois minha mãe e minha irmã.

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

E onde está então a minha esperança? Sim, a minha esperança, quem a poderá ver?

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

Descerão comigo até as trancas da sepultura. Descansaremos juntos no pó.