Mark 4

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

I począł zasię uczyć przy morzu; i zgromadził się do niego lud wielki, tak iż wstąpiwszy w łódź, siedział na morzu, a wszystek lud był przy morzu na ziemi.

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

I nauczał ich wiele rzeczy w podobieństwach, a mówił do nich w nauce swojej: Słuchajcie!

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

Oto wyszedł rozsiewca, aby rozsiewał.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

I stało się, gdy rozsiewał, że jedno padło podle drogi, a ptaki niebieskie przyleciały i podziobały je.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Drugie zasię padło na miejsce opoczyste, gdzie nie miało wiele ziemi; i prędko weszło, przeto iż nie miało głębokości ziemi;

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

A gdy słońce weszło, wygorzało, a iż korzenia nie miało, uschło.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

A drugie padło między ciernie; i wzrosły ciernie i zadusiły je, i nie wydało pożytku.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Drugie zasię padło na ziemię dobrą, i wydało pożytek bujno wschodzący i rosnący; i przyniosło jedno trzydziesiątny, a drugie sześćdziesiątny, a drugie setny.

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

I mówił im: Kto ma uszy ku słuchaniu, niechaj słucha.

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

A gdy sam tylko był, pytali go ci, co przy nim byli ze dwunastoma, o to podobieństwo.

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

A on im odpowiedział: Wam dano wiedzieć tajemnicę królestwa Bożego; ale tym, którzy są obcymi, wszystko się podawa w podobieństwach;

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

Aby patrząc patrzeli, ale nie widzieli, i słysząc słyszeli, ale nie zrozumieli, by się snać nie nawrócili, a byłyby im grzechy odpuszczone.

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Zatem rzekł do nich: Nie rozumiecie tego podobieństwa? A jakoż zrozumiecie wszystkie inne podobieństwa?

Сіяч сіє слово.

Rozsiewca on rozsiewa słowo.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

A którzy podle drogi, ci są, którym się rozsiewa słowo; ale gdy usłyszeli, zaraz przychodzi szatan, a wybiera słowo wsiane w serca ich.

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

Także i ci, którzy na opoczystych miejscach posiani są, ci są, którzy, gdy usłyszeli słowo, zaraz je z radością przyjmują;

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

Wszakże nie mają korzenia w sobie, ale są doczesnymi; potem, gdy przychodzi ucisk albo prześladowanie dla słowa, wnet się gorszą;

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

A którzy między cierniem są posiani, ci są, którzy słuchają słowa;

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

Ale pieczołowanie świata tego i omamienie bogactw, i pożądliwości innych rzeczy, wszedłszy zaduszają słowo, i staje się bez pożytku.

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

A którzy na dobrą ziemię przyjęli nasienie, ci są, co słuchają słowa, i przyjmują je, przynoszą pożytek, jedno trzydziesiątny, a drugie sześćdziesiątny, a drugie setny.

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Nadto mówił im: Izali przynoszą świecę, aby wstawiona była pod korzec albo pod łoże? izali nie dlatego, aby ją na świecznik wstawiono?

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Bo nic nie masz tajemnego, co by nie miało być objawiono; ani się stało co skrytego, aby na jaw nie wyszło.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Jeźli kto ma uszy ku słuchaniu, niechaj słucha!

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

I rzekł do nich: Patrzcież, czego słuchacie; jaką miarą mierzycie, taką wam będzie odmierzono, a będzie wam przydano, którzy słuchacie.

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Albowiem kto ma, będzie mu dano; a kto nie ma, i to, co ma, będzie od niego odjęto.

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

I mówił: Takie jest królestwo Boże, jako gdyby człowiek wrzucił nasienie w ziemię;

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

A spałby i wstawałby we dnie i w nocy, a nasienie by weszło i urosło, gdy on nie wie.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

Boć ziemia sama z siebie pożytek wydawa, naprzód trawę, potem kłos, a potem zupełne zboże w kłosie.

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

A skoro się okaże urodzaj, wnet gospodarz zapuszcza sierp; bo żniwo przyszło.

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Nad to rzekł: Do czego przypodobamy królestwo Boże, albo którem je podobieństwem wyrazimy?

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Jest jako ziarno gorczyczne; które, gdy wsiane bywa w ziemię, najmniejsze jest ze wszystkich nasion, które są na ziemi.

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

Ale gdy bywa wsiane, wzrasta, i bywa największe nad wszystkie jarzyny, i rozpuszcza gałęzie wielkie, tak iż pod cieniem jego mogą sobie czynić gniazda ptaki niebieskie.

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

I przez wiele takich podobieństw mówił do nich słowo, tak jako słuchać mogli.

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

A bez podobieństwa nie mówił do nich; wszakże uczniom swym wszystko z osobna wykładał.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

I rzekł do nich w tenże dzień, gdy już był wieczór: Przeprawmy się na drugą stronę.

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

A rozpuściwszy lud, wzięli go z sobą, tak jako był w łodzi; ale i inne łódki były przy nim.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Tedy powstała wielka nawałność wiatru, a wały biły na łódź, tak że się już napełniała.

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

A on na zadzie łodzi spał na wezgłówku; i obudzili go i mówili mu: Nauczycielu! nie dbasz, że giniemy?

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

A tak ocknąwszy się, zgromił wiatr, i rzekł morzu: Umilknij, a uśmierz się. I przestał wiatr, a stało się wielkie uciszenie.

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

Zatem rzekł im: Przecz jesteście tak bojaźliwi? Jakoż nie macie wiary?

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

I bali się bojaźnią wielką, i mówili jedni do drugich: Któż wżdy ten jest, że mu i wiatr i morze są posłuszne?