Mark 5

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

Tedy się przeprawili za morze do krainy Gadareńczyków.

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

A gdy on wyszedł z łodzi, zaraz mu zabieżał z grobów człowiek mający ducha nieczystego;

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

Który miał mieszkanie w grobach, a nie mógł go nikt i łańcuchami związać,

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

Przeto że on często będąc pętami i łańcuchami związany, łańcuchy porwał, i pęta pokruszył; a nie mógł go nikt ukrócić.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

A zawsze we dnie i w nocy na górach w grobach był, wołając i kamieniem się tłukąc.

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

Ujrzawszy tedy Jezusa z daleka, bieżał i pokłonił mu się;

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

A wołając głosem wielkim, rzekł: Cóż mam z tobą Jezusie, Synu Boga najwyższego? Poprzysięgam cię przez Boga, abyś mię nie trapił.

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

(Albowiem mu mówił: Wynijdź, duchu nieczysty! z tego człowieka.)

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

Tedy go pytał: Co masz za imię? A on odpowiadając, rzekł: Imię moje jest wojsko: albowiem nas jest wiele.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

I prosił go bardzo, aby ich nie wyganiał z onej krainy.

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

A była tam przy górach wielka trzoda świni, która się pasła.

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

I prosili go oni wszyscy dyjabli, mówiąc: Puść nas w te świnie, abyśmy w nie weszli.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

I pozwolił im zaraz Jezus. A wyszedłszy oni duchowie nieczyści, weszli w one świnie; i porwała się ona trzoda z przykra w morze (a było ich około dwóch tysięcy,) i potonęły w morzu.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

A oni, którzy świnie paśli, uciekli, i oznajmili to w mieście i we wsiach; i wyszli, aby oglądali to, co się stało.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

I przyszli do Jezusa, i ujrzeli onego, który był opętany, i siedział obleczony, będąc przy dobrem baczeniu; onego, mówię, w którym było wojsko dyjabłów; i bali się.

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

A ci, którzy to widzieli, opowiedzieli im, co się działo z onym opętanym, i o świniach.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

Tedy go poczęli prosić, aby odszedł z granic ich.

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

A gdy wstąpił w łódź, prosił go on, co był opętanym, aby był przy nim.

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

Lecz mu Jezus nie dopuścił, ale mu rzekł: Idź do domu swego, do swoich, a oznajmij im, jakoć wielkie rzeczy Pan uczynił, a jako się nad tobą zmiłował.

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

Tedy odszedł, i począł opowiadać w dziesięciu miastach, jako mu wielkie rzeczy uczynił Jezus; i dziwowali się wszyscy.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

A gdy się zasię Jezus przeprawił w łodzi na drugą stronę, zebrał się do niego wielki lud; a on był nad morzem.

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

A oto przyszedł jeden z przełożonych bóżnicy, imieniem Jairus, a ujrzawszy go, przypadł do nóg jego.

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

I prosił go wielce, mówiąc: Ponieważ córeczka moja kona, pójdźże, włóż na nię ręce, aby była uzdrowiona, i będzie żywa. I poszedł z nim.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

I szedł za nim lud wielki, i cisnęli go.

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

Tedy niektóra niewiasta, która cierpiała płynienie krwi ode dwunastu lat.

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

I wiele ucierpiała od wielu lekarzy, i wynałożyła wszystko, co miała; a nic jej nie pomogło, owszem się jej tem więcej pogorszało:

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

Usłyszawszy o Jezusie, przyszła z tyłu między ludem, i dotknęła się szaty jego;

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

Bo mówiła: Jeźli się tylko dotknę szaty jego, będę uzdrowiona.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

A zarazem wyschło źródło krwi jej, i poczuła na ciele, że uzdrowiona była od choroby swojej.

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

A wnet poznawszy Jezus sam w sobie, że z niego moc wyszła, obrócił się do ludu i rzekł: Kto się dotknął szat moich?

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

I rzekli mu uczniowie jego: Widzisz, że cię ten lud ciśnie, a mówisz: Kto się mnie dotknął?

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

I spojrzał w koło, aby ujrzał tę, która to uczyniła:

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

Ale niewiasta ona z bojaźnią i ze drżeniem, wiedząc, co się przy niej stało, przystąpiła i upadła przed nim, a powiedziała mu wszystkę prawdę.

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Zatem jej on rzekł: Córko! wiara twoja ciebie uzdrowiła, idźże w pokoju, a bądź zdrowa od choroby twojej.

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

A gdy on jeszcze mówił, przyszli słudzy od przełożonego bóżnicy, mówiąc: Córka twoja umarła, czemuż jeszcze trudzisz nauczyciela?

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

Ale Jezus skoro usłyszał to, co oni mówili, rzekł do przełożonego bóżnicy: Nie bój się, tylko wierz!

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

I nie dopuścił nikomu iść za sobą, tylko Piotrowi, i Jakóbowi, i Janowi, bratu Jakóbowemu.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

A przyszedł do domu przełożonego bóżnicy, i ujrzał tam zgiełk, i płaczące i bardzo narzekające.

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

Wszedłszy tedy, rzekł im: Przecz zgiełk czynicie i płaczecie? nie umarłać dzieweczka, ale śpi.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

I naśmiewali się z niego. Ale on wygnawszy wszystkie, wziął z sobą ojca i matkę dzieweczki, i te, którzy przy nim byli, i wszedł tam, gdzie dzieweczka leżała.

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

A ująwszy za rękę onę dzieweczkę, rzekł do niej: Talita kumi! co się wykłada: Dzieweczko (tobie mówię) wstań!

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

A zaraz dzieweczka wstała, i chodziła; albowiem była w dwunastym roku. I zdumieli się zdumieniem wielkiem.

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.

Tedy im przykazał wielce, aby tego nikt nie wiedział, i rozkazał, aby jej dano jeść.