Job 6

А Йов відповів та й сказав:

I odpowiedział Ijob, a rzekł:

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

O gdyby pilnie zważono narzekanie moje, a biedę moję pospołu na wagę włożono,

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Tedyby była cięższą nad piasek morski; przetoż mi słów niestaje.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Albowiem strzały Wszechmocnego tkwią we mnie, których jad wysuszył ducha mego, a strachy Boże walczą przeciwko mnie.

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Izali osieł dziki ryczy nad trawą? albo wół izali ryczy nad paszą swoją?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Izali może być jedzona rzecz niesmaczna bez soli? albo jestli jaki smak w białku jajowym?

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Czego się przedtem nie chciała dotknąć dusza moja, to teraz jest boleścią ciała mego.

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Bodajże się spełniła prośba moja! Niechże mi Bóg da, czego oczekuję!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Oby się Bogu podobało, żeby mię zniszczył, a żeby mię wyciął, rozpuściwszy rękę swoję!

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Bo mam jeszcze pociechę swoję, (chociaż pałam w boleści, a Bóg mi nie folguje) żem nie taił słów Świętego.

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Cóż jest za moc moja, abym potrwał? albo co za koniec mój, abym przedłużył żywota mego?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Izali moc kamienna moc moja? albo ciało moje miedziane?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Azaż obrony mojej niemasz przy mnie? azaż rozsądek oddalony odemnie?

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Przeciwko temu, którego litość słabieje ku bliźniemu swemu, i który bojaźń Wszechmogącego opuścił?

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Bracia moi omylili mię jako potok; pominęli jako gwałtowne potoki,

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

Które bywają mętne od lodu, w których się śnieg ukrywa;

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Czasu którego topnieją, zaginą; a czasu gorącości niszczeją z miejsca swego.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Udawają się tam i sam z dróg swoich; rozciekają się po miejscach bezwodnych, i giną.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Podróżni ludzie z krainy Teman obaczyli je; a którzy szli do Seba, mieli w nich nadzieję.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Ale się zawstydzili, iż w nich ufali; a gdy tam przyszli, oszukali się.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Tak zaiste i wy, bywszy nie jesteście; widząc utrapienie moje, lękacie się.

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Izalim mówił: Przynieście mi co, a z majętności waszej dajcie mi dary?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

I wybawcie mię z rąk nieprzyjaciela, a z rąk okrutników odkupcie mię?

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Nauczcież mię , a ja umilknę; a w czemem zbłądził pokażcie mi.

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

O jakoż są mocne słowa prawdziwe! Ale cóż sprawi obwinienie wasze?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Izali słowa moje obwinić myślicie, a przewiewać mowy utrapionego?

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

I na sierotę targacie się, i kopiecie doły pod przyjacielem swoim.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Przetoż przypatrzcie mi się teraz, a obaczycie, jeźli kłamię przed obliczem waszem.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Obaczcie się, proszę, a niech nie będzie w was nieprawość; obaczcie się, a poznacie, że jest sprawiedliwość moja przy mnie.

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

A iż nie masz w języku mym nieprawości: i nie mamże znać utrapienia mego?