Hebrews 10

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

For da loven bare har en skygge av de kommende goder, men ikke selve billedet av tingene, så kan den aldri ved de offer som de hvert år alltid på ny bærer frem, gjøre dem fullkomne som kommer frem med dem.

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

Ellers vilde de jo ha ophørt med å frembære dem, da de ofrende ikke lenger vilde ha synder på samvittigheten når de en gang var renset.

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

Men ved dem kommer hvert år en minnelse om synder;

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

for det er umulig at blod av okser og bukker kan bortta synder.

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

Derfor sier han idet han treder inn i verden: Offer og gave vilde du ikke ha, men et legeme laget du for mig;

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

brennoffer og syndoffer hadde du ikke lyst til.

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

Da sa jeg: Se, jeg kommer - i bokrullen er det skrevet om mig - for å gjøre, Gud, din vilje.

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Idet han først sier: Offer og gaver og brennoffer og syndoffer vilde du ikke ha og hadde du ikke lyst til - og de bæres dog frem efter loven -

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

så har han derefter sagt: Se, jeg kommer for å gjøre din vilje. Han tar det første bort for å innsette det annet,

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

og ved denne vilje er vi helliget ved ofringen av Jesu Kristi legeme en gang for alle.

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

Og hver prest står daglig og gjør tjeneste og bærer mange ganger frem de samme offer, som dog aldri kan bortta synder;

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

men han har frembåret ett offer for synder og har derefter for alltid satt sig ved Guds høire hånd,

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

og nu venter han bare på at hans fiender skal legges til skammel for hans føtter;

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

for med ett offer har han for alltid gjort dem fullkomne som blir helliget.

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

Men det vidner og den Hellige Ånd for oss; for efterat han har sagt:

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

Dette er den pakt som jeg vil oprette med dem efter hine dager, så sier Herren: Jeg vil gi mine lover i deres hjerter, og jeg vil skrive dem i deres sinn,

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

og deres synder og deres overtredelser vil jeg ikke mere komme i hu.

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

Men hvor det er forlatelse for dem, der trenges ikke mere noget offer for synd.

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

Da vi altså, brødre, i Jesu blod har frimodighet til å gå inn i helligdommen,

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

som han har innvidd oss en ny og levende vei til gjennem forhenget, det er hans kjød,

маємо й Великого Священика над домом Божим,

og da vi har en stor prest over Guds hus,

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

så la oss trede frem med sanndru hjerte i troens fulle visshet, renset på hjertene fra en ond samvittighet og tvettet på legemet med rent vann;

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

la oss holde uryggelig fast ved bekjennelsen av vårt håp - for han er trofast som gav løftet -

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

og la oss gi akt på hverandre, så vi opgløder hverandre til kjærlighet og gode gjerninger,

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

og ikke forlater vår egen forsamling, som nogen har for skikk, men formaner hverandre, og det så meget mere som I ser dagen nærme sig.

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

For synder vi med vilje efter å ha lært sannheten å kjenne, da er det ikke mere tilbake noget offer for synder,

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

men bare en forferdelig gru for dom og en nidkjærhetens brand som skal fortære de gjenstridige.

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

Har nogen brutt Mose lov, da dør han uten barmhjertighet på to eller tre vidners ord;

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

hvor meget verre straff tror I da den skal aktes verd som har trådt Guds Sønn under føtter og ringeaktet paktens blod, som han blev helliget ved, og har hånet nådens Ånd?

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

Vi kjenner jo ham som har sagt: Mig hører hevnen til, jeg vil gjengjelde, og atter: Herren skal dømme sitt folk.

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

Det er forferdelig å falle i den levende Guds hender.

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

Men kom i hu de gamle dager, da I, efter å være blitt oplyst, utholdt en stor strid i lidelser,

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

idet I dels blev til et skuespill ved hån og trengsler, dels led med dem som hadde det således.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

For også fangene hadde I medynk med, og fant eder med glede i at eders gods blev røvet, da I visste at I selv hadde en bedre og blivende eiendom.

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

Kast derfor ikke bort eders frimodighet, som har stor lønn!

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

For I trenger til tålmod, forat I, når I har gjort Guds vilje, kan opnå det som er lovt.

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

For ennu er det bare så kort en stund, så kommer han som komme skal, og han skal ikke dryge;

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

men den rettferdige, ved tro skal han leve, og dersom han unddrager sig, har min sjel ikke lyst til ham.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

Men vi er ikke av dem som unddrager sig til fortapelse, vi er av dem som tror til sjelens frelse.