Job 17

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

My breath is corrupt, my days are extinct, the graves are ready for me.

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Are there not mockers with me? and doth not mine eye continue in their provocation?

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Lay down now, put me in a surety with thee; who is he that will strike hands with me?

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

For thou hast hid their heart from understanding: therefore shalt thou not exalt them.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

He that speaketh flattery to his friends, even the eyes of his children shall fail.

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

He hath made me also a byword of the people; and aforetime I was as a tabret.

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

Mine eye also is dim by reason of sorrow, and all my members are as a shadow.

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

Upright men shall be astonied at this, and the innocent shall stir up himself against the hypocrite.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

The righteous also shall hold on his way, and he that hath clean hands shall be stronger and stronger.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

But as for you all, do ye return, and come now: for I cannot find one wise man among you.

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

My days are past, my purposes are broken off, even the thoughts of my heart.

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

They change the night into day: the light is short because of darkness.

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

If I wait, the grave is mine house: I have made my bed in the darkness.

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

I have said to corruption, Thou art my father: to the worm, Thou art my mother, and my sister.

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

And where is now my hope? as for my hope, who shall see it?

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

They shall go down to the bars of the pit, when our rest together is in the dust.