Mark 4

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

Gesù prese di nuovo ad insegnare presso il mare: e una gran moltitudine si radunò intorno a lui; talché egli, montato in una barca, vi sedette stando in mare, mentre tutta la moltitudine era a terra sulla riva.

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Ed egli insegnava loro molte cose in parabole e diceva loro nel suo insegnamento:

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

Udite: Ecco, il seminatore uscì a seminare.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

Ed avvenne che mentre seminava, una parte del seme cadde lungo la strada; e gli uccelli vennero e lo mangiarono.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Ed un’altra cadde in un suolo roccioso ove non avea molta terra; e subito spuntò, perché non avea terreno profondo;

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

ma quando il sole si levò, fu riarsa; perché non aveva radice, si seccò.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Ed un’altra cadde fra le spine; e le spine crebbero e l’affogarono e non fece frutto.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Ed altre parti caddero nella buona terra; e portaron frutto che venne su e crebbe, e giunsero a dare qual trenta, qual sessanta e qual cento.

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Poi disse: Chi ha orecchi da udire oda.

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

Quand’egli fu in disparte, quelli che gli stavano intorno coi dodici, lo interrogarono sulle parabole.

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

Ed egli disse loro: A voi è dato di conoscere il mistero del regno di Dio; ma a quelli che son di fuori, tutto è presentato per via di parabole, affinché:

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

vedendo, vedano sì, ma non discernano; udendo, odano sì, ma non intendano; che talora non si convertano, e i peccati non siano loro rimessi.

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Poi disse loro: Non intendete voi questa parabola? E come intenderete voi tutte le parabole?

Сіяч сіє слово.

Il seminatore semina la Parola.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

Quelli che sono lungo la strada, sono coloro nei quali è seminata la Parola; e quando l’hanno udita, subito viene Satana e porta via la Parola seminata in loro.

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

E parimente quelli che ricevono la semenza in luoghi rocciosi sono coloro che, quando hanno udito la Parola, la ricevono subito con allegrezza;

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

e non hanno in sé radice ma son di corta durata; e poi, quando venga tribolazione o persecuzione a cagion della Parola, son subito scandalizzati.

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

Ed altri sono quelli che ricevono la semenza fra le spine; cioè coloro che hanno udita la Parola;

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

poi le cure mondane e l’inganno delle ricchezze e le cupidigie delle altre cose, penetrati in loro, affogano la Parola, e così riesce infruttuosa.

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Quelli poi che hanno ricevuto il seme in buona terra, sono coloro che odono la Parola e l’accolgono e fruttano qual trenta, qual sessanta e qual cento.

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Poi diceva ancora: Si reca forse la lampada per metterla sotto il moggio o sotto il letto? Non è ella recata per esser messa sul candeliere?

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Poiché non v’è nulla che sia nascosto se non in vista d’esser manifestato; e nulla è stato tenuto segreto, se non per esser messo in luce.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Se uno ha orecchi da udire oda.

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Diceva loro ancora: Ponete mente a ciò che voi udite. Con la misura con la quale misurate, sarà misurato a voi; e a voi sarà data anche la giunta;

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

poiché a chi ha sarà dato, e a chi non ha, anche quello che ha gli sarà tolto.

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

Diceva ancora: Il regno di Dio è come un uomo che getti il seme in terra,

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

e dorma e si levi, la notte e il giorno; il seme intanto germoglia e cresce nel modo ch’egli stesso ignora.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

La terra da se stessa dà il suo frutto: prima l’erba; poi la spiga; poi, nella spiga, il grano ben formato.

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

E quando il frutto è maturo, subito e’ vi mette la falce perché la mietitura è venuta.

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Diceva ancora: A che assomiglieremo il regno di Dio, o con qual parabola lo rappresenteremo?

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Esso è simile ad un granello di senapa, il quale, quando lo si semina in terra, è il più piccolo di tutti i semi che son sulla terra;

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

ma quando è seminato, cresce e diventa maggiore di tutti i legumi; e fa de’ rami tanto grandi, che all’ombra sua possono ripararsi gli uccelli del cielo.

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

E con molte cosiffatte parabole esponeva loro la Parola, secondo che potevano intendere;

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

e non parlava loro senza una parabola; ma in privato spiegava ogni cosa ai suoi discepoli.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

In quel medesimo giorno, fattosi sera, Gesù disse loro: Passiamo all’altra riva.

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

E i discepoli, licenziata la moltitudine, lo presero, così com’era, nella barca. E vi erano delle altre barche con lui.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Ed ecco levarsi un gran turbine di vento che cacciava le onde nella barca, talché ella già si riempiva.

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

Or egli stava a poppa, dormendo sul guanciale. I discepoli lo destano e gli dicono: Maestro, non ti curi tu che noi periamo?

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

Ed egli, destatosi, sgridò il vento e disse al mare: Taci, calmati! E il vento cessò, e si fece gran bonaccia.

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

Ed egli disse loro: Perché siete così paurosi? Come mai non avete voi fede?

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

Ed essi furon presi da gran timore e si dicevano gli uni agli altri: Chi è dunque costui, che anche il vento ed il mare gli obbediscono?