Mark 5

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

E giunsero all’altra riva del mare nel paese de’ Geraseni.

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

E come Gesù fu smontato dalla barca, subito gli venne incontro dai sepolcri un uomo posseduto da uno spirito immondo,

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

il quale nei sepolcri avea la sua dimora; e neppure con una catena poteva più alcuno tenerlo legato;

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

poiché spesso era stato legato con ceppi e catene; e le catene erano state da lui rotte, ed i ceppi spezzati, e niuno avea forza da domarlo.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

E di continuo, notte e giorno, fra i sepolcri e su per i monti, andava urlando e percotendosi con delle pietre.

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

Or quand’ebbe veduto Gesù da lontano, corse e gli si prostrò dinanzi;

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

e dato un gran grido, disse: Che v’è fra me e te, o Gesù, Figliuolo dell’Iddio altissimo? Io ti scongiuro, in nome di Dio, di non tormentarmi;

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

perché Gesù gli diceva: Spirito immondo, esci da quest’uomo!

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

E Gesù gli domandò: Qual è il tuo nome? Ed egli rispose: Il mio nome è Legione perché siamo molti.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

E lo pregava con insistenza che non li mandasse via dal paese.

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

Or quivi pel monte stava a pascolare un gran branco di porci.

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

E gli spiriti lo pregarono dicendo: Mandaci ne’ porci, perché entriamo in essi.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

Ed egli lo permise loro. E gli spiriti immondi, usciti, entrarono ne’ porci, ed il branco si avventò giù a precipizio nel mare.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

Eran circa duemila ed affogarono nel mare. E quelli che li pasturavano fuggirono e portaron la notizia in città e per la campagna; e la gente andò a vedere ciò che era avvenuto.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

E vennero a Gesù, e videro l’indemoniato seduto, vestito ed in buon senno, lui che aveva avuto la legione; e s’impaurirono.

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

E quelli che aveano visto, raccontarono loro ciò che era avvenuto all’indemoniato e il fatto de’ porci.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

Ed essi presero a pregar Gesù che se ne andasse dai loro confini,

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

E come egli montava nella barca, l’uomo che era stato indemoniato lo pregava di poter stare con lui.

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

E Gesù non glielo permise, ma gli disse: Va’ a casa tua dai tuoi, e racconta loro le grandi cose che il Signore ti ha fatto, e come egli ha avuto pietà di te.

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

E quello se ne andò e cominciò a pubblicare per la Decapoli le grandi cose che Gesù aveva fatto per lui. E tutti si maravigliarono.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

Ed essendo Gesù passato di nuovo in barca all’altra riva, una gran moltitudine si radunò attorno a lui; ed egli stava presso il mare.

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

Ed ecco venire uno dei capi della sinagoga, chiamato Iairo, il quale, vedutolo, gli si getta ai piedi

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

e lo prega istantemente, dicendo: La mia figliuola è agli estremi. Vieni a metter sopra lei le mani, affinché sia salva e viva.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

E Gesù andò con lui, e gran moltitudine lo seguiva e l’affollava.

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

Or una donna che avea un flusso di sangue da dodici anni,

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

e molto avea sofferto da molti medici, ed avea speso tutto il suo senz’alcun giovamento, anzi era piuttosto peggiorata,

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

avendo udito parlar di Gesù, venne per di dietro fra la calca e gli toccò la vesta, perché diceva:

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

Se riesco a toccare non foss’altro che le sue vesti, sarò salva.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

E in quell’istante il suo flusso ristagnò; ed ella sentì nel corpo d’esser guarita di quel flagello.

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

E subito Gesù, conscio della virtù ch’era emanata da lui, voltosi indietro in quella calca, disse: Chi mi ha toccato le vesti?

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

E i suoi discepoli gli dicevano: Tu vedi come la folla ti si serra addosso e dici: Chi mi ha toccato?

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

Ed egli guardava attorno per vedere colei che avea ciò fatto.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

Ma la donna, paurosa e tremante, ben sapendo quel che era avvenuto in lei, venne e gli si gettò ai piedi, e gli disse tutta la verità.

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Ma Gesù le disse: Figliuola, la tua fede t’ha salvata; vattene in pace e sii guarita del tuo flagello.

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

Mentr’egli parlava ancora, ecco arrivar gente da casa del capo della sinagoga, che gli dice: La tua figliuola è morta; perché incomodare più oltre il Maestro?

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

Ma Gesù, inteso quel che si diceva, disse al capo della sinagoga: Non temere; solo abbi fede!

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

E non permise ad alcuno di accompagnarlo, salvo che a Pietro, a Giacomo e a Giovanni, fratello di Giacomo.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

E giungono a casa del capo della sinagoga; ed egli vede del tumulto e gente che piange ed urla forte.

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

Ed entrato, dice loro: Perché fate tanto strepito e piangete? La fanciulla non è morta, ma dorme.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

E si ridevano di lui. Ma egli, messili tutti fuori, prende seco il padre la madre della fanciulla e quelli che eran con lui, ed entra là dove era la fanciulla.

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

E presala per la mano le dice: Talithà cumì! che interpretato vuole dire: Giovinetta, io tel dico, lèvati!

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

E tosto la giovinetta s’alzò e camminava, perché avea dodici anni. E furono subito presi da grande stupore;

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.

ed egli comandò loro molto strettamente che non lo risapesse alcuno: e disse loro che le fosse dato da mangiare.