Luke 18

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

Propose loro ancora questa parabola per mostrare che doveano del continuo pregare e non stancarsi.

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

In una certa città v’era un giudice, che non temeva Iddio né avea rispetto per alcun uomo;

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

e in quella città vi era una vedova, la quale andava da lui dicendo: Fammi giustizia del mio avversario.

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

Ed egli per un tempo non volle farlo; ma poi disse fra sé: benché io non tema Iddio e non abbia rispetto per alcun uomo,

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

pure, poiché questa vedova mi dà molestia, le farò giustizia, che talora, a forza di venire, non finisca col rompermi la testa.

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

E il Signore disse: Ascoltate quel che dice il giudice iniquo.

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

E Dio non farà egli giustizia ai suoi eletti che giorno e notte gridano a lui, e sarà egli tardo per loro?

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Io vi dico che farà loro prontamente giustizia. Ma quando il Figliuol dell’uomo verrà, troverà egli la fede sulla terra?

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

E disse ancora questa parabola per certuni che confidavano in se stessi di esser giusti e disprezzavano gli altri:

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

Due uomini salirono al tempio per pregare; l’uno Fariseo, e l’altro pubblicano.

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

Il Fariseo, stando in piè, pregava così dentro di sé: O Dio, ti ringrazio ch’io non sono come gli altri uomini, rapaci, ingiusti, adulteri; né pure come quel pubblicano.

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Io digiuno due volte la settimana; pago la decima su tutto quel che posseggo.

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

Ma il pubblicano, stando da lungi, non ardiva neppure alzar gli occhi al cielo; ma si batteva il petto, dicendo: O Dio, sii placato verso me peccatore!

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Io vi dico che questi scese a casa sua giustificato, piuttosto che quell’altro; perché chiunque s’innalza sarà abbassato; ma chi si abbassa sarà innalzato.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

Or gli recavano anche i bambini, perché li toccasse; ma i discepoli, veduto questo, sgridavano quelli che glieli recavano.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

Ma Gesù chiamò a sé i bambini, e disse: Lasciate i piccoli fanciulli venire a me, e non glielo vietate, perché di tali è il regno di Dio.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

In verità io vi dico che chiunque non avrà ricevuto il regno di Dio come un piccolo fanciullo, non entrerà punto in esso.

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

E uno dei principali lo interrogò, dicendo: Maestro buono, che farò io per ereditare la vita eterna?

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

E Gesù gli disse: Perché mi chiami buono? Nessuno è buono, salvo uno solo, cioè Iddio.

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

Tu sai i comandamenti: Non commettere adulterio; non uccidere; non rubare; non dir falsa testimonianza; onora tuo padre e tua madre.

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Ed egli rispose: Tutte queste cose io le ho osservate fin dalla mia giovinezza.

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

E Gesù, udito questo, gli disse: Una cosa ti manca ancora; vendi tutto ciò che hai, e distribuiscilo ai poveri, e tu avrai un tesoro nel cielo; poi vieni e seguitami.

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

Ma egli, udite queste cose, ne fu grandemente attristato, perché era molto ricco.

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

E Gesù, vedendolo a quel modo, disse: Quanto malagevolmente coloro che hanno delle ricchezze entreranno nel regno di Dio!

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

Poiché è più facile a un cammello passare per la cruna d’un ago, che ad un ricco entrare nel regno di Dio.

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

E quelli che udiron questo dissero: Chi dunque può esser salvato?

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

Ma egli rispose: Le cose impossibili agli uomini sono possibili a Dio.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

E Pietro disse: Ecco, noi abbiam lasciato le nostre case, e t’abbiam seguitato.

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

Ed egli disse loro: Io vi dico in verità che non v’è alcuno che abbia lasciato casa, o moglie, o fratelli, o genitori, o figliuoli per amor del regno di Dio,

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

il quale non ne riceva molte volte tanto in questo tempo, e nel secolo avvenire la vita eterna.

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

Poi, presi seco i dodici, disse loro: Ecco, noi saliamo a Gerusalemme, e saranno adempiute rispetto al Figliuol dell’uomo tutte le cose scritte dai profeti;

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

poiché egli sarà dato in man de’ Gentili, e sarà schernito ed oltraggiato e gli sputeranno addosso;

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

e dopo averlo flagellato, l’uccideranno; ma il terzo giorno risusciterà.

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Ed essi non capirono nulla di queste cose; quel parlare era per loro oscuro, e non intendevano le cose dette loro.

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

Or avvenne che com’egli si avvicinava a Gerico, un certo cieco sedeva presso la strada, mendicando;

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

e, udendo la folla che passava, domandò che cosa fosse.

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

E gli fecero sapere che passava Gesù il Nazareno.

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Allora egli gridò: Gesù figliuol di Davide, abbi pietà di me!

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

E quelli che precedevano lo sgridavano perché tacesse; ma lui gridava più forte: Figliuol di Davide, abbi pietà di me!

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

E Gesù, fermatosi, comandò che gli fosse menato; e quando gli fu vicino, gli domandò:

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Che vuoi tu ch’io ti faccia? Ed egli disse: Signore, ch’io ricuperi la vista.

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

E Gesù gli disse: Ricupera la vista; la tua fede t’ha salvato.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

E in quell’istante ricuperò la vista, e lo seguiva glorificando Iddio; e tutto il popolo, veduto ciò, diede lode a Dio.