Job 4

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
ויען אליפז התימני ויאמר׃
Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?
הנסה דבר אליך תלאה ועצר במלין מי יוכל׃
Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
הנה יסרת רבים וידים רפות תחזק׃
того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
כושל יקימון מליך וברכים כרעות תאמץ׃
А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
כי עתה תבוא אליך ותלא תגע עדיך ותבהל׃
Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?
הלא יראתך כסלתך תקותך ותם דרכיך׃
Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?
זכר נא מי הוא נקי אבד ואיפה ישרים נכחדו׃
Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:
כאשר ראיתי חרשי און וזרעי עמל יקצרהו׃
вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!
מנשמת אלוה יאבדו ומרוח אפו יכלו׃
Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.
שאגת אריה וקול שחל ושני כפירים נתעו׃
Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.
ליש אבד מבלי טרף ובני לביא יתפרדו׃
І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.
ואלי דבר יגנב ותקח אזני שמץ מנהו׃
у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,
בשעפים מחזינות לילה בנפל תרדמה על אנשים׃
спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,
פחד קראני ורעדה ורב עצמותי הפחיד׃
і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...
ורוח על פני יחלף תסמר שערת בשרי׃
Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:
יעמד ולא אכיר מראהו תמונה לנגד עיני דממה וקול אשמע׃
Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?
האנוש מאלוה יצדק אם מעשהו יטהר גבר׃
Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!
הן בעבדיו לא יאמין ובמלאכיו ישים תהלה׃
Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!
אף שכני בתי חמר אשר בעפר יסודם ידכאום לפני עש׃
Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...
מבקר לערב יכתו מבלי משים לנצח יאבדו׃
Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...
הלא נסע יתרם בם ימותו ולא בחכמה׃