Psalms 55

Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів.

(Til sangmesteren. Med strengespil. En maskil af David.) Lyt, o Gud, til min Bøn, skjul dig ej for min tryglen,

Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!

lå mig Øre og svar mig, jeg vånder mig i Klage,

Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,

jeg stønner ved Fjendernes Råb og de gudløses Skrig; thi Ulykke vælter de over mig, forfølger mig grumt;

від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...

Hjertet er angst i mit Bryst, Dødens Rædsler er faldet over mig.

Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,

Frygt og Angst falder på mig, Gru er over mig.

страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...

Jeg siger: Ak, havde jeg Vinger som Duen, da fløj jeg i Ly,

казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!

ja, langt bort vilde jeg fly og blive i Ørkenen. - Sela.

Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.

Da søgte jeg skyndsomt Tilflugt for rivende Storm og Uvejr.

Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...

Herre, forvir og split deres Tungemål! Thi Vold og Ufred ser jeg i Byen;

Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,

de går Rundgang Dag og Nat på dens Mure;

вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,

Ulykke, Kvide og Vanheld råder derinde, Voldsfærd og Svig viger aldrig bort fra dens Torve.

нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,

Det var ikke en Fjende, som hånede mig - det kunde bæres; min uven ydmygede mig ej - ham kunde jeg undgå;

бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,

men du, en Mand af min Stand, en Ven og fortrolig,

але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,

og det skønt vi delte Samværets Sødme, vandrede endrægtelig i Guds Hus.

з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...

Over dem komme Død, lad dem levende synke i Dødsriget! Thi der er Ondskab i deres Bolig, i deres Indre!

Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!

Jeg, jeg råber til Gud, og HERREN vil frelse mig.

Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:

Jeg klager og stønner ved Kvæld, ved Gry og ved Middag; min Røst vil han høre

увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!

og udfri min Sjæl i Fred, så de ikke kan komme mig nær; thi mange er de imod mig.

У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!

Gud, som troner fra Fortids Dage, vil høre og ydmyge dem. - Sela. Thi der er ingen Forandring hos dem, og de frygter ikke for Gud.

Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,

På Venner lagde han Hånd og brød sin Pagt.

ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,

Glattere end Smør er hans Mund, men Hjertet vil Krig, blødere end Olie hans Ord, skønt dragne Sværd.

його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...

Kast din Byrde på HERREN, så sørger han for dig, den retfærdige lader han ikke i Evighed rokkes.

Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному! А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!

Og du, o Gud, nedstyrt dem i Gravens Dyb! Ej skal blodstænkte, svigefulde Mænd nå Hælvten af deres Dage. Men jeg, jeg stoler på dig!