Psalms 56

Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.

(Til sangmesteren. Al-jonat-elem-rehokim. Af David. En miktam, da filisterne greb ham i Gat.) Vær mig nådig Gud, thi Mennesker vil mig til livs, jeg trænges stadig af Stridsmænd;

56:2

Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

mine Fjender vil mig stadig til Livs, thi mange strider bittert imod mig!

56:3

Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

Når jeg gribes af Frygt, vil jeg stole på dig,

56:4

Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

og med Guds Hjælp skal jeg prise hans Ord. Jeg stoler på Gud, jeg frygter ikke, hvad kan Kød vel gøre mig?

56:5

я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

De oplægger stadig Råd imod mig, alle deres Tanker går ud på ondt.

56:6

Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

De flokker sig sammen, ligger på Lur, jeg har dem lige i Hælene, de står mig jo efter Livet.

56:7

слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,

Gengæld du dem det onde, stød Folkene ned i Vrede, o Gud!

56:8

так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

Selv har du talt mine Suk, i din Lædersæk har du gemt mine Tårer; de står jo i din Bog.

56:9

Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

Da skal Fjenderne vige, den Dag jeg kalder; så meget ved jeg, at Gud er med mig.

56:10

Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

Med Guds Hjælp skal jeg prise hans Ord, med HERRENs Hjælp skal jeg prise hans Ord.

56:11

і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

Jeg stoler på Gud, jeg frygter ikke, hvad kan et Menneske gøre mig?

56:12

На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

Jeg har Løfter til dig at indfri, o Gud, med Takofre vil jeg betale dig.

56:13

На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Thi fra Døden frier du min Sjæl, ja min Fod fra Fald, at jeg kan vandre for Guds Åsyn i Livets Lys.