Hebrews 10

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

Zákon zajisté, maje stín budoucího dobrého, a ne sám obraz pravý těch věcí, jednostejnými, kteréž po všecka léta obětují, obětmi nikdy nemůž přistupujících dokonalých učiniti.

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

Sic jinak zdaliž by již nepřestaly obětovány býti, protože by již neměli žádného svědomí z hříchu ti, jenž obětují, jsouce jednou očištěni?

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

Ale při těch obětech připomínání hříchů děje se každého roku.

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

Neboť možné není, aby krev býků a kozlů shladila hříchy.

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

Protož vcházeje na svět, dí: Obětí a darů nechtěl jsi, ale tělo jsi mi způsobil.

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

Zápalných obětí, ani obětí za hřích jsi neoblíbil.

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

Tehdy řekl jsem: Aj, jduť, (jakož v knihách psáno jest o mně), abych činil, ó Bože, vůli tvou.

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Pověděv napřed: Že obětí a darů, a zápalů, i obětí za hřích, (kteréž se podle Zákona obětují), nechtěl jsi, aniž jsi jich oblíbil,

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

Tehdy řekl: Aj, jduť, (jakož v knihách psáno jest o mně) abych činil, ó Bože, vůli tvou. Ruší první, aby druhé ustanovil.

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

V kteréžto vůli posvěceni jsme skrze obětování těla Ježíše Krista jednou.

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

A všeliký zajisté kněz přístojí, na každý den službu konaje, a jednostejné často obětuje oběti, kteréž nikdy nemohou odjíti hříchů.

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

Ale tento, jednu obět obětovav za hříchy, vždycky sedí na pravici Boží,

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

Již dále očekávaje, až by položeni byli nepřátelé jeho za podnož noh jeho.

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

Nebo jednou obětí dokonalé učinil na věky ty , kteříž posvěceni bývají.

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

Svědčíť pak nám to i sám Duch svatý. Nebo prve pověděv:

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

Tatoť jest smlouva, kterouž učiním s nimi po těch dnech, praví Pán: Dám zákony své v srdce jejich, a na myslech jejich napíši je,

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

Za tím řekl: A na hříchy jejich, i na nepravosti jejich nikoli nezpomenu více.

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

Kdežť pak jest odpuštění jich, neníť potřebí více oběti za hřích.

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

Majíce tedy, bratří, plnou svobodu k vjíti do svatyně skrze krev Ježíšovu,

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

Tou cestou novou a živou, kterouž nám způsobil skrze oponu, to jest tělo své,

маємо й Великого Священика над домом Божим,

A majíce kněze velikého nad domem Božím,

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

Přistupmež s pravým srdcem, v plné jistotě víry, očištěná majíce srdce od svědomí zlého,

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

A umyté tělo vodou čistou, držmež nepochybné vyznání naděje; (nebo věrnýť jest ten, kterýž zaslíbil.)

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

A šetřme jedni druhých, k rozněcování se v lásce a dobrých skutcích,

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

Neopouštějíce společného shromáždění našeho, jako někteří obyčej mají, ale napomínajíce se, a to tím více, čímž více vidíte, že se ten den přibližuje.

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

Nebo jestliže bychom dobrovolně hřešili po přijetí známosti pravdy, nezůstávalo by již více oběti za hříchy,

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

Ale hrozné nějaké očekáváni soudu, a ohně prudká pálivost, kterýž žráti má protivníky.

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

Kdož by koli pohrdal Zákonem Mojžíšovým, bez lítosti pode dvěma neb třmi svědky umírá.

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

Což se vám zdá, jak přísnějšího trestání hoden jest ten, kdož by Syna Božího pošlapával a krev smlouvy, kterouž byl posvěcen, za nehodnou drahého vážení by měl, a duchu milosti potupu učinil?

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

Známeť zajisté toho, jenž řekl: Mně pomsta, já odplatím, praví Pán. A opět: Pán souditi bude lid svůj.

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

Hroznéť jest upadnouti v ruce Boha živého.

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

Rozpomeňtež se pak na předešlé dny, v nichžto osvíceni byvše, mnohý boj rozličných utrpení snášeli jste,

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

Buďto když jste byli i pohaněními i ssouženími jako divadlo učiněni, buďto účastníci učiněni byvše těch, kteříž tak zmítáni byli.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

Nebo i vězení mého čitelni jste byli, a rozchvátání statků svých s radosti jste strpěli, vědouce, že v sobě máte lepší zboží nebeské a trvanlivé.

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

Protož neodmítejtež od sebe smělé doufanlivosti vaší, kterážto velikou má odplatu.

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

Než potřebíť jest vám trpělivosti, abyste vůli Boží činíce, dosáhli zaslíbení.

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

Nebo ještě velmi, velmi maličko, a aj, ten, kterýž přijíti má, přijde, a nebudeť meškati.

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

Spravedlivý pak z víry živ bude. Pakli by se kdo jinam obrátil, nezalibuje sobě duše má v něm.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

Ale myť nejsme poběhlci k zahynutí, ale věřící k získání duše.