Galatians 4

Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

Pravímť pak, že pokudž dědic maličký jest, nic není rozdílný od služebníka, jsa pánem všeho,

але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

Ale pod ochráncemi a správcemi jest až do času uloženého od otce.

Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

Tak i my, když jsme byli maličcí, pod živly světa byli jsme v službu podrobeni.

Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

Ale když přišla plnost času, poslal Bůh Syna svého učiněného z ženy, učiněného pod Zákonem,

щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

Aby ty, kteříž pod Zákonem byli, vykoupil, abychom právo synů přijali.

А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

A že jste synové, protož poslal Bůh Ducha Syna svého v srdce vaše, volajícího: Abba, totiž Otče.

Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

A tak již nejsi slouha, ale syn, a poněvadž syn, tedy i dědic Boží skrze Krista.

Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

Ale tehdáž, neměvše známosti Boha, sloužili jste těm, kteříž z přirození nejsou bohové.

А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

Nyní pak, znajíce Boha, nýbrž poznáni jsouce od Boha, kterakž se zpátkem zase obracíte k mdlým a bídným živlům, jimž opět znovu chcete sloužiti?

Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

Dnů šetříte, a měsíců, a časů, i let.

Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

Bojím se za vás, abych snad nadarmo nepracoval mezi vámi.

Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Buďte jako já, neb i já jsem jako vy, bratří, prosím vás. Nic jste mi neublížili.

І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

Neb víte, že s mdlobou těla kázal jsem vám evangelium ponejprve.

ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

A pokušení mé, přišlé na tělo mé, nebylo u vás málo váženo, aniž jste pohrdli, ale jako anděla Božího přijali jste mne, jako Krista Ježíše.

Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

Jaké tehdy bylo blahoslavenství vaše? Svědectvíť vám zajisté dávám, že, kdyby to možné bylo, oči vaše vyloupíce, byli byste mi dali.

Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

Což tedy učiněn jsem vaším nepřítelem, pravdu vám pravě?

Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

Milujíť vás někteří nedobře, nýbrž odstrčiti vás chtějí, abyste vy je milovali.

То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

Slušnéť jest pak horlivě milovati v dobrém vždycky, a ne jen toliko tehdáž, když jsem přítomen vám.

Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

Synáčkové moji, (kteréž opět rodím, až by Kristus zformován byl v vás),

Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

Chtěl bych pak přítomen vám býti nyní a proměniti hlas svůj; nebo v pochybnosti jsem o vás.

Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Povězte mi, kteříž pod Zákonem chcete býti, nepozorujete-liž Zákona?

Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

Nebo psáno jest: Že Abraham měl dva syny, jednoho z služebnice, a druhého z svobodné.

Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

Ale ten z služebnice podle těla se narodil, tento pak z svobodné podle zaslíbení.

Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

Kteréžto věci u figuře se staly. Nebo toť jsou ti dva Zákonové, jeden s hory Sinai, k manství zplozující, a tenť jest jako Agar.

Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

Agar zajisté jest hora Sinai v Arabii. Dobřeť se pak k ní trefuje nynější Jeruzalém, nebo v službu podroben jest s syny svými.

А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

Ale ten svrchní Jeruzalém svobodný jest, kterýž jest matka všech nás.

Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

Nebo psáno jest: Vesel se neplodná, kteráž nerodíš, vykřikni a zvolej, kteráž nepracuješ ku porodu; nebo ta opuštěná mnoho má synů, více nežli ta, kteráž má muže.

А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

Myť jsme tedy, ó bratří, tak jako Izák, synové zaslíbení.

Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

Ale jakož tehdáž ten podle těla zplozený protivil se tomu, kterýž byl zplozen podle Ducha, tak se děje i nyní.

Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

Než co praví Písmo? Vyvrz služebnici i syna jejího; nebo nebudeť dědicem syn služebnice s synem svobodné.

Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

A tak, bratří, nejsmeť synové služebnice, ale svobodné.