Galatians 4

Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

Казвам още: дотогава, докогато наследникът е малолетен, той не се различава в нищо от роб, макар и да е господар на всичко,

але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

а е под настойници и управители до назначения от бащата срок.

Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

Така и ние, когато бяхме малолетни, бяхме поробени под първоначалните неща на света;

Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

но когато се изпълни времето, Бог изпрати Сина Си, който се роди от жена, роди се и под закона,

щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

за да изкупи онези, които бяха под закона, за да получим осиновението.

А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

И понеже сте синове, Бог изпрати в сърцата ви Духа на Своя Син, който вика: Авва, Отче!

Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

Затова не си вече роб, а син; и ако си син, то си Божи наследник чрез Христос.

Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

Но тогава, когато не познавахте Бога, вие робувахте на онези, които по природа не са богове;

А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

а сега, като познахте Бога, или по-скоро като бяхте познати от Бога, как се връщате отново назад към слабите и безпомощни първоначални неща, на които отново желаете да робувате?

Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

Вие наблюдавате дните, месеците, времената и годините.

Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

Боя се за вас, да не би да съм се трудил сред вас напразно.

Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Моля ви, братя, бъдете като мен, защото и аз съм като вас. Не сте ми сторили никаква неправда.

І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

Вие знаете как първия път ви проповядвах благовестието вследствие на телесна слабост;

ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

и вие не презряхте това, което беше изкушение за вас в плътта ми, и не се погнусихте от него, а ме приехте като Божи ангел, като Христос Иисус.

Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

Тогава къде е онази ваша благословеност? Защото свидетелствам за вас, че ако беше възможно, очите си бихте извадили и бихте ми ги дали.

Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

И така, неприятел ли ви станах, понеже ви говоря истината?

Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

Тези учители са ревностни за вас, но не по добър начин — те желаят да ви отлъчат от нас, за да сте ревностни за тях.

То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

Но добре е да сте ревностни за това, което е добро, и то винаги, а не само когато аз се намирам между вас.

Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

Дечица мои, за които пак съм в родилни мъки, докато се изобрази Христос във вас,

Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

желал бих да съм сега при вас и да променя тона си, защото съм в недоумение за вас.

Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Кажете ми вие, които желаете да бъдете под закона, не чувате ли какво казва законът?

Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

Защото е писано, че Авраам имаше двама сина – един от слугинята и един от свободната;

Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

но този, който беше от слугинята, се роди по плът, а онзи, който беше от свободната – по обещание.

Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

И това има образен смисъл, защото тези жени представляват два завета – единият от Синайската планина, който ражда деца за робство, и това е Агар;

Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

и тази Агар представлява планината Синай в Арабия и съответства на днешния Ерусалим, защото е в робство с децата си;

А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

а горният Ерусалим е свободен, който е майка на (всички) нас.

Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

Защото е писано: ?Весели се, неплодна, която не раждаш; възгласи и извикай, ти, която не си била в родилни болки; защото повече са децата на самотната, отколкото децата на омъжената.“

А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

Но ние, братя, сме като Исаак деца по обещание.

Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

Но както тогава роденият по плът гонеше родения по Дух, така е и сега.

Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

Обаче какво казва Писанието? ?Изпъдй слугинята и сина й, защото синът на слугинята няма да наследи със сина на свободната.“

Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

И така, братя, ние не сме деца на слугинята, а на свободната.