Luke 18

Y PROPÚSOLES también una parábola sobre que es necesario orar siempre, y no desmayar,

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

Diciendo: Había un juez en una ciudad, el cual ni temía á Dios, ni respetaba á hombre.

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

Había también en aquella ciudad una viuda, la cual venía á él diciendo: Hazme justicia de mi adversario.

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

Pero él no quiso por algún tiempo; mas después de esto dijo dentro de sí: Aunque ni temo á Dios, ni tengo respeto á hombre,

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

Todavía, porque esta viuda me es molesta, le haré justicia, porque al fin no venga y me muela.

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

Y dijo el Señor: Oíd lo que dice el juez injusto.

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

¿Y Dios no hará justicia á sus escogidos, que claman á él día y noche, aunque sea longánime acerca de ellos?

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

Os digo que los defenderá presto. Empero cuando el Hijo del hombre viniere, ¿hallará fe en la tierra?

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Y dijo también á unos que confiaban de sí como justos, y menospreciaban á los otros, esta parábola:

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

Dos hombres subieron al templo á orar: el uno Fariseo, el otro publicano.

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

El Fariseo, en pie, oraba consigo de esta manera: Dios, te doy gracias, que no soy como los otros hombres, ladrones, injustos, adúlteros, ni aun como este publicano;

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

Ayuno dos veces á la semana, doy diezmos de todo lo que poseo.

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Mas el publicano estando lejos no quería ni aun alzar los ojos al cielo, sino que hería su pecho, diciendo: Dios, sé propició á mí pecador.

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

Os digo que éste descendió á su casa justificado antes que el otro; porque cualquiera que se ensalza, será humillado; y el que se humilla, será ensalzado.

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Y traían á él los niños para que los tocase; lo cual viendo los discípulos les reñían.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

Mas Jesús llamándolos, dijo: Dejad los niños venir á mí, y no los impidáis; porque de tales es el reino de Dios.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

De cierto os digo, que cualquiera que no recibiere el reino de Dios como un niño, no entrará en él.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

Y preguntóle un príncipe, diciendo: Maestro bueno, ¿qué haré para poseer la vida eterna?

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

Y Jesús le dijo: ¿Por qué me llamas bueno? ninguno hay bueno sino sólo Dios.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Los mandamientos sabes: No matarás: No adulterarás: No hurtarás: No dirás falso testimonio: Honra á tu padre y á tu madre.

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

Y él dijo: Todas estas cosas he guardado desde mi juventud.

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Y Jesús, oído esto, le dijo: Aun te falta una cosa: vende todo lo que tienes, y da á los pobres, y tendrás tesoro en el cielo; y ven, sígueme.

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

Entonces él, oídas estas cosas, se puso muy triste, porque era muy rico.

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

Y viendo Jesús que se había entristecido mucho, dijo: ¡Cuán dificultosamente entrarán en el reino de Dios los que tienen riquezas!

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

Porque más fácil cosa es entrar un camello por el ojo de una aguja, que un rico entrar en el reino de Dios.

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

Y los que lo oían, dijeron: ¿Y quién podrá ser salvo?

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

Y él les dijo: Lo que es imposible para con los hombres, posible es para Dios.

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

Entonces Pedro dijo: He aquí, nosotros hemos dejado las posesiones nuestras, y te hemos seguido.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Y él les dijo: De cierto os digo, que nadie hay que haya dejado casa, padres, ó hermanos, ó mujer, ó hijos, por el reino de Dios,

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

Que no haya de recibir mucho más en este tiempo, y en el siglo venidero la vida eterna.

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

Y Jesús, tomando á los doce, les dijo: He aquí subimos á Jerusalem, y serán cumplidas todas las cosas que fueron escritas por los profetas, del Hijo del hombre.

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

Porque será entregado á las gentes, y será escarnecido, é injuriado, y escupido.

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

Y después que le hubieren azotado, le matarán: mas al tercer día resucitará.

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

Pero ellos nada de estas cosas entendían, y esta palabra les era encubierta, y no entendían lo que se decía.

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Y aconteció que acercándose él á Jericó, un ciego estaba sentado junto al camino mendigando;

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

El cual como oyó la gente que pasaba, preguntó qué era aquello.

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

Y dijéronle que pasaba Jesús Nazareno.

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Entonces dió voces, diciendo: Jesús, Hijo de David, ten misericordia de mí.

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Y los que iban delante, le reñían que callase; mas él clamaba mucho más: Hijo de David, ten misericordia de mí.

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Jesús entonces parándose, mandó traerle á sí: y como él llegó, le preguntó,

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

Diciendo: ¿Qué quieres que te haga? Y él dijo: Señor, que vea.

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Y Jesús le dijo: Ve, tu fe te ha hecho salvo.

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

Y luego vió, y le seguía, glorificando á Dios: y todo el pueblo como lo vió, dió á Dios alabanza.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.