Luke 4

Men Jesus vendte tilbake fra Jordan, full av den Hellige Ånd, og han blev av Ånden ført om i ørkenen

А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.

og i firti dager fristet av djevelen. Og han åt intet i de dager, og da de var til ende, blev han hungrig.

Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.

Da sa djevelen til ham: Er du Guds Sønn, da si til denne sten at den skal bli til brød!

І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!

Og Jesus svarte ham: Det er skrevet: Mennesket lever ikke av brød alene, men av hvert Guds ord.

А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!

Og djevelen førte ham op på et høit fjell og viste ham alle verdens riker i et øieblikk.

І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.

Og djevelen sa til ham: Dig vil jeg gi makten over alt dette og disse rikers herlighet; for mig er det overgitt, og jeg gir det til hvem jeg vil;

І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.

vil nu du falle ned og tilbede mig, da skal det alt sammen være ditt.

Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!

Og Jesus svarte ham og sa: Det er skrevet: Du skal tilbede Herren din Gud, og ham alene skal du tjene.

І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

Og han førte ham til Jerusalem og stilte ham på templets tinde og sa til ham: Er du Guds Sønn, da kast dig ned herfra!

І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!

for det er skrevet: Han skal gi sine engler befaling om dig at de skal bevare dig,

Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!

og de skal bære dig på hendene, forat du ikke skal støte din fot på nogen sten.

і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!

Og Jesus svarte og sa til ham: Det er sagt: Du skal ikke friste Herren din Gud.

А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!

Og da djevelen hadde endt all fristelse, vek han fra ham for en tid.

І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.

Og Jesus vendte i Åndens kraft tilbake til Galilea, og rykte om ham kom ut over hele landet deromkring.

А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.

Og han lærte i deres synagoger, og blev prist av alle.

І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.

Og han kom til Nasaret, hvor han var opfostret, og gikk efter sin sedvane på sabbatsdagen inn i synagogen og stod op for å lese for dem.

І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.

Og de gav ham profeten Esaias' bok, og da han slo boken op, fant han det sted hvor det var skrevet:

І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

Herrens Ånd er over mig, fordi han salvet mig til å forkynne evangeliet for fattige; han har utsendt mig for å forkynne fanger at de skal få frihet, og blinde at de skal få syn, for å sette undertrykte i frihet,

На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

for å forkynne et velbehagelig år fra Herren.

щоб проповідувати рік Господнього змилування.

Og han lukket boken og gav den til tjeneren og satte sig, og alle som var i synagogen, hadde sine øine festet på ham.

І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

Han begynte da med å si til dem: Idag er dette Skriftens ord opfylt for eders ører.

І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

Og alle gav ham vidnesbyrd og undret sig over de livsalige ord som gikk ut av hans munn, og de sa: Er ikke dette Josefs sønn?

І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

Og han sa til dem: I vil visst si til mig dette ordsprog: Læge, læg dig selv! Hvad vi har hørt du gjorde i Kapernaum, gjør det også her på ditt hjemsted!

Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

Men han sa: Sannelig sier jeg eder: Ingen profet blir vel mottatt på sitt hjemsted.

І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

Og i sannhet sier jeg eder: Det var mange enker i Israel i Elias' dager, dengang da himmelen blev lukket for tre år og seks måneder, da det blev en stor hunger over hele landet,

Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

og til ingen av dem blev Elias sendt, men bare til en enke i Sarepta i Sidons land.

а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

Og det var mange spedalske i Israel på profeten Elisas tid, og ingen av dem blev renset, men bare syreren Na'aman.

І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

Og alle i synagogen blev fulle av vrede da de hørte dette,

І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

og de stod op og drev ham ut av byen og førte ham ut på brynet av det fjell som deres by var bygget på, for å styrte ham ned.

І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

Men han gikk midt gjennem flokken og drog bort.

Але Він перейшов серед них, і віддалився.

Og han kom ned til Kapernaum, en by i Galilea, og lærte dem på sabbaten,

І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

og de var slått av forundring over hans lære; for hans tale var med myndighet.

І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

Og i synagogen var det en mann som var besatt av en uren ånd, og han ropte med høi røst:

І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

Å, hvad har vi med dig å gjøre, Jesus fra Nasaret? Du er kommet for å ødelegge oss; jeg vet hvem du er, du Guds hellige!

Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

Og Jesus truet den og sa: Ti, og far ut av ham! Og den onde ånd kastet ham ned midt iblandt dem og fór ut av ham uten å skade ham.

А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

Og redsel kom over alle, og de talte med hverandre og sa: Hvad er dette for et ord? for med myndighet og makt byder han de urene ånder, og de farer ut!

І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

Og rykte om ham kom ut til hvert sted i landet deromkring.

І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

Og han stod op og forlot synagogen, og gikk inn i Simons hus. Men Simons svigermor lå i sterk feber, og de bad ham hjelpe henne.

А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

Og han stod over henne og truet feberen, og den forlot henne; og straks stod hun op og tjente dem.

І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.

Men da solen gikk ned, kom alle som hadde syke som led av forskjellige sykdommer, og førte dem til ham; og han la sine hender på hver især av dem og helbredet dem.

Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.

Også onde ånder fór ut av mange, og de ropte: Du er Guds Sønn! Og han truet dem og tillot dem ikke å tale, fordi de visste at han var Messias.

Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

Men da det var blitt dag, gikk han ut og drog til et øde sted, og folket lette efter ham, og de kom like til ham og holdt på ham, forat han ikke skulde gå fra dem.

Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.

Men han sa til dem: Også i de andre byer må jeg forkynne evangeliet om Guds rike; for dertil er jeg utsendt.

Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.

Og han forkynte ordet i synagogene i Galilea.

І Він проповідував по синагогах Галілеї.