Psalms 77

I cried unto God with my voice, even unto God with my voice; and he gave ear unto me.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

In the day of my trouble I sought the Lord: my sore ran in the night, and ceased not: my soul refused to be comforted.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

I remembered God, and was troubled: I complained, and my spirit was overwhelmed. Selah.

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

Thou holdest mine eyes waking: I am so troubled that I cannot speak.

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

I have considered the days of old, the years of ancient times.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

I call to remembrance my song in the night: I commune with mine own heart: and my spirit made diligent search.

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

Will the Lord cast off for ever? and will he be favourable no more?

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

Is his mercy clean gone for ever? doth his promise fail for evermore?

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

Hath God forgotten to be gracious? hath he in anger shut up his tender mercies? Selah.

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

And I said, This is my infirmity: but I will remember the years of the right hand of the most High.

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

I will remember the works of the LORD: surely I will remember thy wonders of old.

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

I will meditate also of all thy work, and talk of thy doings.

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

Thy way, O God, is in the sanctuary: who is so great a God as our God?

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

Thou art the God that doest wonders: thou hast declared thy strength among the people.

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Thou hast with thine arm redeemed thy people, the sons of Jacob and Joseph. Selah.

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

The waters saw thee, O God, the waters saw thee; they were afraid: the depths also were troubled.

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

The clouds poured out water: the skies sent out a sound: thine arrows also went abroad.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

The voice of thy thunder was in the heaven: the lightnings lightened the world: the earth trembled and shook.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Thy way is in the sea, and thy path in the great waters, and thy footsteps are not known.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Thou leddest thy people like a flock by the hand of Moses and Aaron.

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.