Job 17

My breath is corrupt, my days are extinct, the graves are ready for me.

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

Are there not mockers with me? and doth not mine eye continue in their provocation?

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Lay down now, put me in a surety with thee; who is he that will strike hands with me?

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

For thou hast hid their heart from understanding: therefore shalt thou not exalt them.

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

He that speaketh flattery to his friends, even the eyes of his children shall fail.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

He hath made me also a byword of the people; and aforetime I was as a tabret.

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

Mine eye also is dim by reason of sorrow, and all my members are as a shadow.

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

Upright men shall be astonied at this, and the innocent shall stir up himself against the hypocrite.

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

The righteous also shall hold on his way, and he that hath clean hands shall be stronger and stronger.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

But as for you all, do ye return, and come now: for I cannot find one wise man among you.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

My days are past, my purposes are broken off, even the thoughts of my heart.

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

They change the night into day: the light is short because of darkness.

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

If I wait, the grave is mine house: I have made my bed in the darkness.

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

I have said to corruption, Thou art my father: to the worm, Thou art my mother, and my sister.

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

And where is now my hope? as for my hope, who shall see it?

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

They shall go down to the bars of the pit, when our rest together is in the dust.

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...