Mark 4

וישב אל הים ויחל ללמד ויקהלו אליו המון עם רב עד אשר ירד לשבת באניה בים וכל העם עומד על חוף הים ביבשה׃
І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.
וילמדם הרבה במשלים ויאמר אליהם בלמדו אתם׃
І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
שמעו שמוע הנה הזרע יצא לזרע׃
Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
ויהי בזרעו ויפל מן הזרע על יד הדרך ויבא עוף השמים ויאכלהו׃
І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.
ויש אשר נפל על מקום הסלע אשר אין לו שם אדמה הרבה וימהר לצמח כי לא היה לו עמק אדמה׃
Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;
ויהי כזרח השמש ויצרב וייבש כי אין לו שרש׃
а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.
ויש אשר נפל בין הקצים ויעלו הקצים וימעכהו ולא נתן פרי׃
А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
ויש אשר נפל על האדמה הטובה ויתן פרי עלה וגדל ויעש זה שלשים שערים וזה ששים וזה מאה׃
Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
ויאמר אליהם מי אשר אזנים לו לשמע ישמע׃
І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
ויהי בהיותו לבדו וישאלוהו האנשים אשר סביביו עם שנים העשר על המשל׃
І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.
ויאמר אליהם לכם נתן לדעת סוד מלכות האלהים ואשר בחוץ להם הכל במשלים׃
І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,
למען יראו ראו ולא ידעו ושמעו שמוע ולא יבינו פן ישובו ונסלח לחטאתם׃
щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!
ויאמר להם הן לא ידעתם את המשל הזה ואיך תבינו את המשלים כלם׃
І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
הזרע הוא זרע את הדבר׃
Сіяч сіє слово.
ואלה הם הנזרעים על יד הדרך אשר יזרע בם הדבר וכשמעם אותו מיד בא השטן וישא את הדבר הזרוע בלבבם׃
А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
וכן הנזרעים על מקמות הסלע הם השמעים את הדבר ומהר בשמחה יקחהו׃
Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
אך אין להם שרש בקרבם ורק לשעה יעמדו ואחר כן בהיות צרה ורדיפה על אדות הדבר מהרה יכשלו׃
та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
והאחרים הנזרעים בין הקצים הם השמעים את הדבר׃
А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,
ודאגות העולם הזה ומרמת העשר ותאות שאר הדברים באות וממעכות את הדבר ופרי לא יהיה לו׃
але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.
ואלה המזרעים על האדמה הטובה הם השמעים את הדבר ומקבלים אתו ועשים פרי לשלשים שערים ולששים ולמאה׃
А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
ויאמר אליהם הכי יביאו הנר למען יושם תחת האיפה ותחת המטה ולא למען יעלהו על המנורה׃
І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?
כי אין דבר סתום אשר לא יגלה ולא נעלם דבר כי אם למען יבא לגלוי׃
Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.
כל אשר אזנים לו לשמע ישמע׃
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
ויאמר אליהם ראו מה אתם שמעים במדה אשר אתם מודדים בה ימד לכם ועוד יוסף לכם השמעים׃
І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.
כי מי שיש לו נתון ינתן לו ומי שאין לו גם את אשר יש לו יקח ממנו׃
Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
ויאמר מלכות האלהים היא כאשר ישליך איש זרע על האדמה׃
І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,
וישן וקם לילה ויום והזרע יצמח וגדל והוא לא ידע׃
і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.
כי הארץ מאליה מוציאה פריה את הדשא ראשונה ואחריו את השבלת ואחרי כן את החטה המלאה בשבלת׃
Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.
וכאשר גמל הפרי ימהר לשלח את המגל כי בשל הקציר׃
А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.
ויאמר אל מה נדמה את מלכות האלהים ובאי זה משל נמשילנה׃
І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?
כגרגר של חרדל אשר יזרע באדמה והוא קטן מכל הזרעים אשר על הארץ׃
Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.
ואחרי הזרעו יעלה ויגדל על כל הירקות ועשה ענפים גדולים עד אשר יוכלו עוף השמים לקנן בצלו׃
Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.
ובמשלים רבים כאלה דבר אליהם את הדבר כפי אשר יכלו לשמע׃
І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.
ובבלי משל לא דבר אליהם והיה בהיותו עם תלמידיו לבדם יבאר להם את הכל׃
І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.
ויאמר אליהם ביום ההוא לפנות ערב נעברה העבר׃
І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.
ויעזבו את המון העם ויקחו אתו כאשר הוא באניה וגם אניות אחרות הלכו עמו׃
І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.
ותקם רוח סערה גדולה וישטפו הגלים אל תוך האניה עד אשר כמעט נמלאה׃
І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!
והוא ישן על הכסת באחרי האניה ויעירו אותו ויאמרו אליו רבי האינך דאג לנו כי נאבד׃
А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...
ויעור ויגער ברוח ויאמר אל הים הס ודם ותשך הרוח ותהי דממה גדולה׃
Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...
ויאמר אליהם למה ככה אתם חרדים איך אין לכם אמונה׃
І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?
וייראו יראה גדולה ויאמרו איש אל רעהו מי אפוא הוא אשר גם הרוח והים שמעים לו׃
А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?