Mark 5

ויבאו אל עבר הים אל ארץ הגדרים׃
І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.
והוא יצא מן האניה והנה איש בא לקראתו מבין הקברים אשר רוח טמאה בו׃
І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.
ומושבו בקברים וגם בעבתים לא יכל איש לאסרו׃
Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,
כי פעמים הרבה אסרוהו בכבלים ובעבתים וינתק את העבתים וישבר את הכבלים ואין איש יכל לכבשו׃
бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.
ותמיד לילה ויומם היה בהרים ובקברים צעק ופצע את עצמו באבנים׃
І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...
ויהי כראותו את ישוע מרחוק וירץ וישתחו לו׃
А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,
ויצעק בקול גדול ויאמר מה לי ולך ישוע בן אל עליון באלהים אני משביעך אשר לא תענני׃
і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!
כי הוא אמר אליו צא רוח טמא מן האדם הזה׃
Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!
וישאל אתו מה שמך ויען ויאמר לגיון שמי כי רבים אנחנו׃
І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.
ויתחנן אליו מאד לבלתי שלחם אל מחוץ לארץ׃
І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.
ועדר חזירים רבים היה שם במרעה ההרים׃
Пасся ж там на горі гурт великий свиней.
ויתחננו לו כל השדים לאמר שלחנו אל החזירים ונבאה אל תוכם׃
І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.
וינח להם ויצאו רוחות הטמאה ויבאו בחזירים וישתער העדר מן המורד אל הים כאלפים במספר ויטבעו בים׃
І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...
וינוסו רעי החזירים ויגידו זאת בעיר ובשדות ויצאו לראות מה נהיתה׃
А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.
ויבאו אל ישוע ויראו את אחוז השדים אשר הלגיון בו והוא יושב מלבש וטוב שכל וייראו׃
І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...
ויספרו להם הראים את אשר נעשה לאחוז השדים ואת דבר החזירים׃
Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.
ויחלו להתחנן לו לסור מגבוליהם׃
І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.
ויהי ברדתו אל האניה התחנן אליו האיש אשר היה אחוז שדים לתתו לשבת עמו׃
А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.
ולא הניח לו כי אם אמר אליו שוב לביתך אל בני משפחתך והגד להם את הגדלות אשר עשה לך יהוה ויחנך׃
Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!
וילך לו ויחל לקרא בעשר הערים את הגדלות אשר עשה לו ישוע ויתמהו כלם׃
І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!
וישב ישוע לעבר באניה אל עבר הים ויקהל אליו המון רב והוא על שפת הים׃
І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.
והנה בא אחד מראשי הכנסת ושמו יאיר וירא אתו ויפל לרגליו׃
І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
ויתחנן אליו מאד לאמר בתי הקטנה חלתה עד למות אנא בוא נא ושים ידיך עליה למען תרפא ותחיה׃
і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...
וילך אתו וילכו אחריו המון רב וידחקהו׃
І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
ואשה היתה זבת דם שתים עשרה שנה׃
А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,
והיא סבלה הרבה תחת ידי רפאים רבים והוציאה את כל אשר לה ולא להועיל ויהי חליה חזק מאד׃
що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
ויהי כשמעה את שמע ישוע ותבוא בהמון העם מאחריו ותגע בבגדו׃
як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...
כי אמרה רק אם אגע בבגדיו אושע׃
Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...
וייבש מקור דמיה פתאם ותבן בבשרה כי נרפא נגעה׃
І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!
וברגע ידע ישוע בנפשו כי גבורה יצאה ממנו ויפן בתוך העם ויאמר מי נגע בבגדי׃
І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?
ויאמר אליו תלמידיו אתה ראה את ההמון דוחק אתך ואמרת מי נגע בי׃
І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?
ויבט סביב לראות את אשר עשתה זאת׃
А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
ותירא האשה ותחרד כי ידעה את אשר נעשה לה ותבא ותפל לפניו ותגד לו את האמת כלה׃
І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...
ויאמר אליה בתי אמונתך הושיעה לך לכי לשלום וחיית מנגעך׃
А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!
עודנו מדבר והנה באים מבית ראש הכנסת לאמר בתך מתה למה תטריח עוד את המורה׃
Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...
וכשמע ישוע את הדבר אשר דברו ויאמר אל ראש הכנסת אל תירא רק האמינה׃
А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!
ולא הניח לאיש ללכת אתו בלתי אם לפטרוס וליעקב וליוחנן אחי יעקב׃
І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
ויבא בית ראש הכנסת וירא המון הבכים והמיללים הרבה׃
І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.
ובבאו אמר אליהם מה תהמו ותבכו הנערה לא מתה אך ישנה היא׃
А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!
וישחקו לו והוא גרש את כלם ויקח את אבי הנערה ואת אמה ואת אשר אתו ויבא החדרה אשר שם שכבת הנערה׃
І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
ויאחז ביד הנערה ויאמר אליה טליתא קומי אשר פרושו הילדה אני אמר לך קומי נא׃
І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!
ומיד קמה הילדה ותתהלך והיא בת שתים עשרה שנה וישמו שמה גדולה׃
І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...
ויזהר אותם מאד שלא יודע הדבר לאיש ויאמר לתת לה לאכול׃
А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.