Psalms 77

Meine Stimme ist zu Gott, und ich will schreien; meine Stimme ist zu Gott, und er wird mir Gehör schenken.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

Am Tage meiner Drangsal suchte ich den Herrn; meine Hand war des Nachts ausgestreckt und ließ nicht ab; meine Seele weigerte sich getröstet zu werden.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

Ich gedachte Gottes, und ich stöhnte; ich sann nach, und mein Geist ermattete. (Sela.)

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

Du hieltest fest die Lider meiner Augen; ich war voll Unruhe und redete nicht.

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Ich durchdachte die Tage vor alters, die Jahre der Urzeit.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

Ich gedachte meines Saitenspiels in der Nacht; ich sann nach in meinem Herzen, und es forschte mein Geist.

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

Wird der Herr auf ewig verwerfen, und hinfort keine Gunst mehr erweisen?

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

Ist zu Ende seine Güte für immer? Hat das Wort aufgehört von Geschlecht zu Geschlecht?

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

Hat Gott vergessen gnädig zu sein? Hat er im Zorn verschlossen seine Erbarmungen? (Sela.)

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

Da sprach ich: Das ist mein Kranksein. Der Jahre der Rechten des Höchsten,

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

Will ich gedenken, der Taten des Jah; denn deiner Wunder von alters her will ich gedenken;

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

Und ich will nachdenken über all dein Tun, und über deine Taten will ich sinnen.

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

Gott! dein Weg ist im Heiligtum; wer ist ein großer Gott wie Gott?

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

Du bist der Gott, der Wunder tut, du hast deine Stärke kundwerden lassen unter den Völkern.

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Du hast dein Volk erlöst mit erhobenem Arm, die Söhne Jakobs und Josephs. (Sela.)

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Dich sahen die Wasser, o Gott, dich sahen die Wasser: sie bebten; ja, es erzitterten die Tiefen.

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Die Wolken ergossen Wasser; das Gewölk ließ eine Stimme erschallen, und deine Pfeile fuhren hin und her.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

Die Stimme deines Donners war im Wirbelwind, Blitze erleuchteten den Erdkreis; es zitterte und bebte die Erde.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Im Meere ist dein Weg, und deine Pfade in großen Wassern, und deine Fußstapfen sind nicht bekannt.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Du hast dein Volk geleitet wie eine Herde durch die Hand Moses und Aarons.

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.