Job 17

Mon souffle se perd, Mes jours s'éteignent, Le sépulcre m'attend.

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

Je suis environné de moqueurs, Et mon oeil doit contempler leurs insultes.

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Sois auprès de toi-même ma caution; Autrement, qui répondrait pour moi?

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Car tu as fermé leur coeur à l'intelligence; Aussi ne les laisseras-tu pas triompher.

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

On invite ses amis au partage du butin, Et l'on a des enfants dont les yeux se consument.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

Il m'a rendu la fable des peuples, Et ma personne est un objet de mépris.

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

Mon oeil est obscurci par la douleur; Tous mes membres sont comme une ombre.

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

Les hommes droits en sont stupéfaits, Et l'innocent se soulève contre l'impie.

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

Le juste néanmoins demeure ferme dans sa voie, Celui qui a les mains pures se fortifie de plus en plus.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

Mais vous tous, revenez à vos mêmes discours, Et je ne trouverai pas un sage parmi vous.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

Quoi! mes jours sont passés, mes projets sont anéantis, Les projets qui remplissaient mon coeur...

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

Et ils prétendent que la nuit c'est le jour, Que la lumière est proche quand les ténèbres sont là!

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

C'est le séjour des morts que j'attends pour demeure, C'est dans les ténèbres que je dresserai ma couche;

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

Je crie à la fosse: Tu es mon père! Et aux vers: Vous êtes ma mère et ma soeur!

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

Mon espérance, où donc est-elle? Mon espérance, qui peut la voir?

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

Elle descendra vers les portes du séjour des morts, Quand nous irons ensemble reposer dans la poussière.

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...