Galatians 4

Pravímť pak, že pokudž dědic maličký jest, nic není rozdílný od služebníka, jsa pánem všeho,

Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

Ale pod ochráncemi a správcemi jest až do času uloženého od otce.

але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

Tak i my, když jsme byli maličcí, pod živly světa byli jsme v službu podrobeni.

Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

Ale když přišla plnost času, poslal Bůh Syna svého učiněného z ženy, učiněného pod Zákonem,

Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

Aby ty, kteříž pod Zákonem byli, vykoupil, abychom právo synů přijali.

щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

A že jste synové, protož poslal Bůh Ducha Syna svého v srdce vaše, volajícího: Abba, totiž Otče.

А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

A tak již nejsi slouha, ale syn, a poněvadž syn, tedy i dědic Boží skrze Krista.

Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

Ale tehdáž, neměvše známosti Boha, sloužili jste těm, kteříž z přirození nejsou bohové.

Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

Nyní pak, znajíce Boha, nýbrž poznáni jsouce od Boha, kterakž se zpátkem zase obracíte k mdlým a bídným živlům, jimž opět znovu chcete sloužiti?

А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

Dnů šetříte, a měsíců, a časů, i let.

Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

Bojím se za vás, abych snad nadarmo nepracoval mezi vámi.

Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

Buďte jako já, neb i já jsem jako vy, bratří, prosím vás. Nic jste mi neublížili.

Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Neb víte, že s mdlobou těla kázal jsem vám evangelium ponejprve.

І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

A pokušení mé, přišlé na tělo mé, nebylo u vás málo váženo, aniž jste pohrdli, ale jako anděla Božího přijali jste mne, jako Krista Ježíše.

ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

Jaké tehdy bylo blahoslavenství vaše? Svědectvíť vám zajisté dávám, že, kdyby to možné bylo, oči vaše vyloupíce, byli byste mi dali.

Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

Což tedy učiněn jsem vaším nepřítelem, pravdu vám pravě?

Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

Milujíť vás někteří nedobře, nýbrž odstrčiti vás chtějí, abyste vy je milovali.

Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

Slušnéť jest pak horlivě milovati v dobrém vždycky, a ne jen toliko tehdáž, když jsem přítomen vám.

То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

Synáčkové moji, (kteréž opět rodím, až by Kristus zformován byl v vás),

Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

Chtěl bych pak přítomen vám býti nyní a proměniti hlas svůj; nebo v pochybnosti jsem o vás.

Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

Povězte mi, kteříž pod Zákonem chcete býti, nepozorujete-liž Zákona?

Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Nebo psáno jest: Že Abraham měl dva syny, jednoho z služebnice, a druhého z svobodné.

Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

Ale ten z služebnice podle těla se narodil, tento pak z svobodné podle zaslíbení.

Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

Kteréžto věci u figuře se staly. Nebo toť jsou ti dva Zákonové, jeden s hory Sinai, k manství zplozující, a tenť jest jako Agar.

Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

Agar zajisté jest hora Sinai v Arabii. Dobřeť se pak k ní trefuje nynější Jeruzalém, nebo v službu podroben jest s syny svými.

Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

Ale ten svrchní Jeruzalém svobodný jest, kterýž jest matka všech nás.

А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

Nebo psáno jest: Vesel se neplodná, kteráž nerodíš, vykřikni a zvolej, kteráž nepracuješ ku porodu; nebo ta opuštěná mnoho má synů, více nežli ta, kteráž má muže.

Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

Myť jsme tedy, ó bratří, tak jako Izák, synové zaslíbení.

А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

Ale jakož tehdáž ten podle těla zplozený protivil se tomu, kterýž byl zplozen podle Ducha, tak se děje i nyní.

Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

Než co praví Písmo? Vyvrz služebnici i syna jejího; nebo nebudeť dědicem syn služebnice s synem svobodné.

Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

A tak, bratří, nejsmeť synové služebnice, ale svobodné.

Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!