Luke 18

Каза им и една притча за това, че трябва винаги да се молят и да не се уморяват, като каза:

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

В един град имаше един съдия, който не се боеше от Бога и човека не зачиташе.

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

В същия град имаше една вдовица, която идваше при него и му казваше: Отдай ми правото спрямо противника ми!

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

Но той за известно време не искаше. Но после си каза: Въпреки че не се боя от Бога и хората не зачитам,

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

пак, понеже тази вдовица ми досажда, ще й отдам правото, да не би да ме измори с непрекъснатото си идване.

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

И Господ каза: Слушайте какво каза неправедният съдия!

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

А Бог няма ли да отдаде правото на Своите избрани, които викат към Него ден и нощ, и ще се бави ли спрямо тях?

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

Казвам ви, че ще им отдаде правото скоро. Но когато дойде Човешкият Син, ще намери ли вяра на земята?

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Също и на онези, които разчитаха на себе си, че са праведни, и презираха другите, каза и тази притча:

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

Двама души: единият фарисей, а другият бирник, се изкачиха в храма да се помолят.

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

Фарисеят, като се изправи, се молеше в себе си така: Боже, благодаря Ти, че не съм като другите хора – грабители, неправедни, прелюбодейци, също и като този бирник.

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

Постя два пъти в седмицата, давам десятък от всичко, което придобия.

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

А бирникът, като стоеше надалеч, не искаше дори очите си да повдигне към небето, а се биеше в гърди и казваше: Боже, бъди милостив към мен, грешника.

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

Казвам ви, че този слезе у дома си оправдан, а не онзи; защото всеки, който възвишава себе си, ще бъде смирен, а който смирява себе си, ще бъде възвисен.

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Донесоха още при Него малките си деца, за да се докосне до тях; а учениците, като видяха, ги смъмриха.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

Но Иисус ги повика и каза: Оставете децата да дойдат при Мен и не ги възпирайте, защото на такива е Божието царство.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

Истина ви казвам: който не приеме Божието царство като детенце, той никак няма да влезе в него.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

И някой си началник Го попита, казвайки: Благи Учителю, какво да направя, за да наследя вечен живот?

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

А Иисус му каза: Защо Ме наричаш благ? Никой не е благ освен Един, Бог.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Знаеш заповедите: ?Не прелюбодействай; не убивай; не кради; не лъжесвидетелствай; почитай баща си и майка си.“

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

А той каза: Всичко това съм опазил от младостта си.

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Иисус, като чу, му каза: Едно още не ти достига. Продай всичко, което имаш, и го раздай на бедните, и ще имаш съкровище на небето; и ела и Ме следвай.

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

А той, като чу това, много се наскърби, защото беше твърде богат.

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

И Иисус, като го видя, че много се наскърби, каза: Колко трудно ще влязат в Божието царство онези, които имат богатство!

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

Защото по-лесно е камила да мине през иглени уши, отколкото богат да влезе в Божието царство.

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

А онези, които чуха това, казаха: Тогава кой може да се спаси?

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

А Той каза: Невъзможното за хората е възможно за Бога.

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

А Петър каза: Ето, ние оставихме всичко и Те последвахме.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

А Той им каза: Истина ви казвам: няма никой, който да е оставил къща или родители, или братя, или жена, или деца заради Божието царство,

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

и който да не получи многократно повече в сегашно време, а в идващия свят – вечен живот.

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

И като взе дванадесетте при Себе Си, им каза: Ето, изкачваме се към Ерусалим и всичко, което е писано чрез пророците за Човешкия Син, ще се изпълни,

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

защото ще бъде предаден на езичниците, които ще се подиграят с Него и ще Го оскърбят, и ще Го заплюят,

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

и ще Го бият, и ще Го убият; и на третия ден ще възкръсне.

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

Но те не разбираха нищо от това; тази дума беше скрита за тях и те не разбираха това, което се казваше.

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

А когато Той се приближаваше до Ерихон, един слепец седеше край пътя да проси.

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

И като чу, че минава народ, попита какво е това.

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

И му казаха, че Иисус Назарянинът минава.

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Тогава той извика, като каза: Иисусе, Сине Давидов, смили се над мен!

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

А тези, които вървяха отпред, го смъмриха, за да млъкне; но той още повече викаше: Сине Давидов, смили се над мен!

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

И така, Иисус се спря и заповяда да Му го доведат. И когато онзи се приближи, Той го попита:

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

Какво искаш да ти сторя? А той каза: Господи, да прогледам.

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Иисус му каза: Прогледай! Твоята вяра те изцели.

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

И той веднага прогледа и Го последва, като славеше Бога. И целият народ, като видя това, въздаде хвала на Бога.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.