Luke 9

convocatis autem duodecim apostolis dedit illis virtutem et potestatem super omnia daemonia et ut languores curarent

І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.

et misit illos praedicare regnum Dei et sanare infirmos

І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.

et ait ad illos nihil tuleritis in via neque virgam neque peram neque panem neque pecuniam neque duas tunicas habeatis

І промовив до них: Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань.

et in quamcumque domum intraveritis ibi manete et inde ne exeatis

І в який дім увійдете, зоставайтеся там, і звідти відходьте.

et quicumque non receperint vos exeuntes de civitate illa etiam pulverem pedum vestrorum excutite in testimonium supra illos

А як хто вас не прийме, то, виходячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших порох на свідчення супроти них.

egressi autem circumibant per castella evangelizantes et curantes ubique

І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та всюди вздоровляючи.

audivit autem Herodes tetrarcha omnia quae fiebant ab eo et haesitabat eo quod diceretur

А Ірод тетрарх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,

a quibusdam quia Iohannes surrexit a mortuis a quibusdam vero quia Helias apparuit ab aliis autem quia propheta unus de antiquis surrexit

а інші, що Ілля то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.

et ait Herodes Iohannem ego decollavi quis autem est iste de quo audio ego talia et quaerebat videre eum

Тоді Ірод сказав: Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі? І він намагався побачити Його.

et reversi apostoli narraverunt illi quaecumque fecerunt et adsumptis illis secessit seorsum in locum desertum qui est Bethsaida

А коли повернулись апостоли, вони розповіли Йому, що зробили. І Він їх узяв, та й пішов самотою на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаіда.

quod cum cognovissent turbae secutae sunt illum et excepit illos et loquebatur illis de regno Dei et eos qui cura indigebant sanabat

А як люди довідалися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення.

dies autem coeperat declinare et accedentes duodecim dixerunt illi dimitte turbas ut euntes in castella villasque quae circa sunt devertant et inveniant escas quia hic in loco deserto sumus

А день став схилятися. І Дванадцятеро підійшли та й сказали Йому: Відпусти вже людей, нехай вони йдуть у довколишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлюдному!

ait autem ad illos vos date illis manducare at illi dixerunt non sunt nobis plus quam quinque panes et duo pisces nisi forte nos eamus et emamus in omnem hanc turbam escas

А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п'ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього.

erant autem fere viri quinque milia ait autem ad discipulos suos facite illos discumbere per convivia quinquagenos

Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п'ятидесяти.

et ita fecerunt et discumbere fecerunt omnes

І зробили отак, і всіх їх розсадили.

acceptis autem quinque panibus et duobus piscibus respexit in caelum et benedixit illis et fregit et distribuit discipulis suis ut ponerent ante turbas

І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові.

et manducaverunt omnes et saturati sunt et sublatum est quod superfuit illis fragmentorum cofini duodecim

І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...

et factum est cum solus esset orans erant cum illo et discipuli et interrogavit illos dicens quem me dicunt esse turbae

І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають?

at illi responderunt et dixerunt Iohannem Baptistam alii autem Heliam alii quia propheta unus de prioribus surrexit

Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків.

dixit autem illis vos autem quem me esse dicitis respondens Simon Petrus dixit Christum Dei

А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого!

at ille increpans illos praecepit ne cui dicerent hoc

Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це.

dicens quia oportet Filium hominis multa pati et reprobari a senioribus et principibus sacerdotum et scribis et occidi et tertia die resurgere

І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!

dicebat autem ad omnes si quis vult post me venire abneget se ipsum et tollat crucem suam cotidie et sequatur me

А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.

qui enim voluerit animam suam salvam facere perdet illam nam qui perdiderit animam suam propter me salvam faciet illam

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.

quid enim proficit homo si lucretur universum mundum se autem ipsum perdat et detrimentum sui faciat

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?

nam qui me erubuerit et meos sermones hunc Filius hominis erubescet cum venerit in maiestate sua et Patris et sanctorum angelorum

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів.

dico autem vobis vere sunt aliqui hic stantes qui non gustabunt mortem donec videant regnum Dei

Правдиво ж кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого.

factum est autem post haec verba fere dies octo et adsumpsit Petrum et Iohannem et Iacobum et ascendit in montem ut oraret

І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору.

et factum est dum oraret species vultus eius altera et vestitus eius albus refulgens

І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча.

et ecce duo viri loquebantur cum illo erant autem Moses et Helias

І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля,

visi in maiestate et dicebant excessum eius quem conpleturus erat in Hierusalem

що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити.

Petrus vero et qui cum illo gravati erant somno et evigilantes viderunt maiestatem eius et duos viros qui stabant cum illo

А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому.

et factum est cum discederent ab illo ait Petrus ad Iesum praeceptor bonum est nos hic esse et faciamus tria tabernacula unum tibi et unum Mosi et unum Heliae nesciens quid diceret

І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить...

haec autem illo loquente facta est nubes et obumbravit eos et timuerunt intrantibus illis in nubem

А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару.

et vox facta est de nube dicens hic est Filius meus electus ipsum audite

І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

et dum fieret vox inventus est Iesus solus et ipsi tacuerunt et nemini dixerunt in illis diebus quicquam ex his quae viderant

А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили.

factum est autem in sequenti die descendentibus illis de monte occurrit illi turba multa

А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його натовп великий.

et ecce vir de turba exclamavit dicens magister obsecro te respice in filium meum quia unicus est mihi

І закричав ось один чоловік із народу й сказав: Учителю, благаю Тебе, зглянься над сином моїм, бо одинак він у мене!

et ecce spiritus adprehendit illum et subito clamat et elidit et dissipat eum cum spuma et vix discedit dilanians eum

А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить.

et rogavi discipulos tuos ut eicerent illum et non potuerunt

І учнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли.

respondens autem Iesus dixit o generatio infidelis et perversa usquequo ero apud vos et patiar vos adduc huc filium tuum

А Ісус відповів і промовив: О, роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи свого сина сюди!

et cum accederet elisit illum daemonium et dissipavit

А як той іще йшов, демон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, і вздоровив дитину, і віддав її батькові її.

et increpavit Iesus spiritum inmundum et sanavit puerum et reddidit illum patri eius

І всі дивувалися величі Божій! А як усі дивувались усьому, що чинив був Ісус, Він промовив до учнів Своїх:

stupebant autem omnes in magnitudine Dei omnibusque mirantibus in omnibus quae faciebat dixit ad discipulos suos ponite vos in cordibus vestris sermones istos Filius enim hominis futurum est ut tradatur in manus hominum

Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук...

at illi ignorabant verbum istud et erat velatum ante eos ut non sentirent illud et timebant interrogare eum de hoc verbo

Проте не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запитати про це слово.

intravit autem cogitatio in eos quis eorum maior esset

І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?

at Iesus videns cogitationes cordis illorum adprehendens puerum statuit eum secus se

А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.

et ait illis quicumque susceperit puerum istum in nomine meo me recipit et quicumque me recipit recipit eum qui me misit nam qui minor est inter omnes vos hic maior est

І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий!

respondens autem Iohannes dixit praeceptor vidimus quendam in nomine tuo eicientem daemonia et prohibuimus eum quia non sequitur nobiscum

А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить.

et ait ad illum Iesus nolite prohibere qui enim non est adversum vos pro vobis est

Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!

factum est autem dum conplerentur dies adsumptionis eius et ipse faciem suam firmavit ut iret Hierusalem

І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.

et misit nuntios ante conspectum suum et euntes intraverunt in civitatem Samaritanorum ut pararent illi

І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.

et non receperunt eum quia facies eius erat euntis Hierusalem

А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.

cum vidissent autem discipuli eius Iacobus et Iohannes dixerunt Domine vis dicimus ut ignis descendat de caelo et consumat illos

Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.

et conversus increpavit illos

А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.

et abierunt in aliud castellum

Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.

factum est autem ambulantibus illis in via dixit quidam ad illum sequar te quocumque ieris

І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.

et ait illi Iesus vulpes foveas habent et volucres caeli nidos Filius autem hominis non habet ubi caput reclinet

Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!

ait autem ad alterum sequere me ille autem dixit Domine permitte mihi primum ire sepelire patrem meum

І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.

dixitque ei Iesus sine ut mortui sepeliant mortuos suos tu autem vade adnuntia regnum Dei

Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.

et ait alter sequar te Domine sed primum permitte mihi renuntiare his qui domi sunt

А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.

ait ad illum Iesus nemo mittens manum suam in aratrum et aspiciens retro aptus est regno Dei

Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!