Romans 9

Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

veritatem dico in Christo non mentior testimonium mihi perhibente conscientia mea in Spiritu Sancto

що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

quoniam tristitia est mihi magna et continuus dolor cordi meo

Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

optabam enim ipse ego anathema esse a Christo pro fratribus meis qui sunt cognati mei secundum carnem

вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

qui sunt Israhelitae quorum adoptio est filiorum et gloria et testamenta et legislatio et obsequium et promissa

що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

quorum patres et ex quibus Christus secundum carnem qui est super omnia Deus benedictus in saecula amen

Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

non autem quod exciderit verbum Dei non enim omnes qui ex Israhel hii sunt Israhel

і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

neque quia semen sunt Abrahae omnes filii sed in Isaac vocabitur tibi semen

Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

id est non qui filii carnis hii filii Dei sed qui filii sunt promissionis aestimantur in semine

А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

promissionis enim verbum hoc est secundum hoc tempus veniam et erit Sarrae filius

І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

non solum autem sed et Rebecca ex uno concubitum habens Isaac patre nostro

бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

cum enim nondum nati fuissent aut aliquid egissent bonum aut malum ut secundum electionem propositum Dei maneret

не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

non ex operibus sed ex vocante dictum est ei quia maior serviet minori

як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

sicut scriptum est Iacob dilexi Esau autem odio habui

Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

quid ergo dicemus numquid iniquitas apud Deum absit

Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

Mosi enim dicit miserebor cuius misereor et misericordiam praestabo cuius miserebor

Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

igitur non volentis neque currentis sed miserentis Dei

Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

dicit enim scriptura Pharaoni quia in hoc ipsum excitavi te ut ostendam in te virtutem meam et ut adnuntietur nomen meum in universa terra

Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

ergo cuius vult miseretur et quem vult indurat

А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

dicis itaque mihi quid adhuc queritur voluntati enim eius quis resistit

Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

o homo tu quis es qui respondeas Deo numquid dicit figmentum ei qui se finxit quid me fecisti sic

Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

an non habet potestatem figulus luti ex eadem massa facere aliud quidem vas in honorem aliud vero in contumeliam

Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

quod si volens Deus ostendere iram et notam facere potentiam suam sustinuit in multa patientia vasa irae aptata in interitum

і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

ut ostenderet divitias gloriae suae in vasa misericordiae quae praeparavit in gloriam

на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

quos et vocavit nos non solum ex Iudaeis sed etiam ex gentibus

Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

sicut in Osee dicit vocabo non plebem meam plebem meam et non misericordiam consecutam misericordiam consecutam

і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

et erit in loco ubi dictum est eis non plebs mea vos ibi vocabuntur filii Dei vivi

А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

Esaias autem clamat pro Israhel si fuerit numerus filiorum Israhel tamquam harena maris reliquiae salvae fient

бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

verbum enim consummans et brevians in aequitate quia verbum breviatum faciet Dominus super terram

І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

et sicut praedixit Esaias nisi Dominus Sabaoth reliquisset nobis semen sicut Sodoma facti essemus et sicut Gomorra similes fuissemus

Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

quid ergo dicemus quod gentes quae non sectabantur iustitiam adprehenderunt iustitiam iustitiam autem quae ex fide est

а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

Israhel vero sectans legem iustitiae in legem iustitiae non pervenit

Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

quare quia non ex fide sed quasi ex operibus offenderunt in lapidem offensionis

як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!

sicut scriptum est ecce pono in Sion lapidem offensionis et petram scandali et omnis qui credit in eum non confundetur